Популярне

Скандальна львівська письменниця, поетка Альбіна Позднякова про гендер, сексуальну орієнтацію і літературу

Ті, хто не знає львівської авторки, перекладачки, а тепер ще і поетки Альбіни Позднякової -  не знає і українського літературного процесу, який зараз активно розвивається, попри загальноприйняту думку. Що в Україні немає якісної  літератури. Свою літературну діяльність сама Альбіна Позднякова відносить до немасової літератури, яка зрозуміла не всім, переш за все через свій психологізм. Проте авторка зізнається,що їй би хотілося, щоб її більша кількість читачів розуміли її.


 

«Тяжіння» - збірка про жінку, смерть, війну і любов

Перша поетична збірка поетки «Тяжіння» цього року побачила світ. Видавцем книги виступила сама авторка. Яка вважає, що ніякі редактори не повинні краяти авторського тексту. Змінювати його, адже кожна творча особистість має свій стиль написання.: «Так склалося,я давно хотіла оформитися,як видавець. Похід по видавництвах був,але я розуміла наскільки це важко. Скільки треба грошей,зусиль,зв’язків, щоб на твої мейли відписували у видавництвах. Хотілось би самому контролювати весь процес написання,щоб жоден редактор не правив твоїх текстів, самому дбати про правильне оформлення книги.»
У своїй збірці авторка помістила тексти останніх років, які якнайкраще ілюструють її сьогоднішній світогляд,життєву позицію. Там нема нічого зайвого, лише те що потрібне: «Ці тексти приблизно за два роки. Чому ці,бо попередні уже морально застаріли,трошки я з них виросла,можна було робити декілька книжок,. Для мене ця книжка процес дорослішання жінки. Тут видне психологічне ставлення дорослих стосунків..Тут йдеться про народження і смерть, про війну і любов.»

Оформлення і «мереживний» дизайн книги

Книга має цікавий дизайн, а саме оформлена вона мереживом. Це на думку автора, у наш час є необхідним, щоб хоч якось привернути увагу читачів до книг в час технічного прогресу:
«Ця смужка мережива проходить крізь усю мою книжку. Паралельно я писала ще прозову книгу. Тут багато є образів тканинних. Я декорувала так книжку,тому,що хочеться,щоб кожна книжка була мистецьким об’єктом. Особливо зараз,коли усі читають з комп’ютера чи інших електронних носіїв. – Зазначила поетка, - В мене подруга займається хенд-мейдом. Саме це мені певною мірою і спонукало до такого оформлення.»
Ілюстрації у книжці належать російській художниці Софії Бестужевій
« Малювали ми дуже довго,бо в художниці є маленька дитина .Сама Софія з Москви,знайшла я її в Інтернеті. Ми знею списалися,але української мови вона не розуміла,тому я перекладала її тексти. Через це весь процес був довгий і детальний», - говорить Альбіна Позднякова
 
Про Львів, літературу і себе.

Серед своїх улюблених авторів поетка виділяє таких, як-от: Вірджинія Вулф, М. Бродський, Богдан-Ігор Антонич: «Вірджинію Вулф,я багато читала і перекладала,саме вона мене розвивала. Якщо ж говорити про поезію ,то люблю читати  Бродського,Антонича і Грицька Чубая.»
Про існування львівської школи поетів,Альбіна,як і Галина Крук заперечує:«Львів – красивий центр, але джерело натхнення. У кожного своє. У кожного своя література»
Крім щойно виданої поетичної збірки, авторка готує до друку ще і прозові збірки. Прозу Альбіна Позднякова пише паралельно з поезією: «Проза у мене клаптикова, я її складаю. У мене лежать дві майже готові книги,але я думаю,що їм ще щось бракує. До прози я більше сором’язливо ставлюсь. Вона в мене настільки поетична, наскільки прозаїчна поезія. Прозові тексти у мене дуже поетичні, колись в мене таке було,що навіть рими проскакували. Проза у мене надто щоденникова, надто складна. Хочеться зробити її простішою, додати більше сюжету.»

Щодо гендеру в літературі, то поетка висловилась так:» Можуть бути жіночі текти у чоловіка і мускулійні тексти у жінок. На святі до 8 березня, де ми жінки збиралися та обговорювали свої тексти, творчість, фемінізм

Перекладачем у "Фоліо" Альбіна Позднякова ніколи б не була

Крім літературної діяльності, Альбіна є ще ї перекладачем. Сама вона скромно заявляє, що так би себе не назвала, оскільки не такий великий внесок подала у перекладацьку діяльність:
«Я намагаюсь, вчуся перекладати з англійської ,польської.,російської мов. Переважно перекладаю поезію,є одинокі публікації цих перекладів. Найдовше я перекладала роман «Хвилі» Вірджинії Вулф. Текст там дуже складний,його можна назвати жіночим письмом, але водночас він раціональний,поділений на частини.
Щоб текст мав цінність він повинен бути правильно перекладений. Щоб читач побачив майстерність автора: «Перекладати треба максимально близько до оригіналу, тому це повинно забирати багато часу. Перекладач немає нічого додавати свого.Я прихильник римованої поезії. Текст потрібно передати так, щоб там було максимум точно відтворений ритм, рима,усі метафори повинні були збережені.
Також авторка наголошує, що в Україні немає перекладів сучасної світової літератури. В нас же перекладають в основному класику: « Я б хотіла мати зібрання текстів Айріс Мердок,Сільвії Плат. В нас же перекладають в основному класику.
"Фоліо" взагалі перекладає тексти з російських перекладів. І це не правильно. Бо не всі переклади можна вважати якісними. Так як вони роблять – це страшно. Текст не відтворений,багато граматичних помилок.
Сам же текст, на думку Альбіни Позднякової, потрібно перекладати від кількох днів до кількох місяців. А потім дати йому полежати, можливо комусь показати.

«120 сторінок Содому» - про сучасну квір-антологію

Перша на пострадянському просторі антологія сучасної світової квір-літератури, тобто літератури секс-меншин: геїв, лесбіянок чи бісексуалів. містить українські переклади творів 30 авторів різних ґенерацій із п’ятнадцяти країн Европи й Америки (крім України, запрошено також письменників з Австрії, Білорусі, Великої Британії, Греції, Іспанії, Німеччини, Польщі, Росії, Словенії, США, Угорщини, Узбекистану, Чехії, Швейцарії). Зініціювали проєкт і впорядкували антологію троє українських поетів – киянка Ірина Шувалова, львів’янка Альбіна Позднякова та запорожець Олесь Барліг.

«Забагато вийшло галасу з такої цнотливої книжки, - каже поетка. -  Там мало текстів, їх практично немає, з порнографічним чи еротичним змістом. Там мало було нецензурної лексики. Труднощі виникали з популяризацією книги, її неправильно сприйняли. Недозволяли робити презентації виганяли з будинків, на прес-конференціях кидали помідорами. Врешті після підпалу Львівської галереї «Я» було страшно ходити по місту.»

Марія Бойко
Всі статті автора

Інтерв’ю

Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.


Loading...

Коментарі

Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.

система комментування CACKLE

Вибір редакції

Сер
20
Публічне «недозвітування» Тернопільських чиновників по ремонту доріг

17 серпня в Тернопільській облдержадміністрації відбувся захід: публічне звітування про ремонт доріг загального та місцевого значення. Чиновники анонсували, що вони готові відповісти на будь-які запитання від журналістів та активної громадськості та закликали до ативності та ініціативності. В результаті активність від громадськості та журналістів вони отримали, але відповідей на усі поставлені запитання громада так і не отримала, ба більше громадські активісти так і не змогли поставити усіх запитань.

Реклама

 Головні новини України і Світу.

 

Загрузка...
Загрузка...
Афіша фільмів на KINOafisha.ua

НОВІ КОМЕНТАРІ


пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ Orphus

Locations of visitors to this page

parkovka.ua

Зроблено web-студією