Щороку 24 травня у всіх слов`янських країнах урочисто прославляють святих рівноапостолів Кирила і Мефодія - творців слов`янської писемності.
Брати були православними ченцями у грецькому монастирі. Там і створили вони у IX столітті, близько 862 року слов`янську азбуку. Новий алфавіт, яким ми по сьогодні користуємось отримав назву «кирилиця» на честь візантійця Костянтина, який, ставши ченцем, перейменувався на Кирила. А допомагав йому в благородній справі освіти слов`янських народів старший брат Мефодій. Кирило створив слов`янську абетку на основі грецької, істотно змінивши її, щоб передати слов`янську звукову систему. Тоді були створені дві абетки - глаголиця і кирилиця. Тож сучасні перекладні, тлумачні, орфографічні словники і розмовники існують сьогодні завдяки праці Кирила і Мефодія. Спочатку обидва брати були канонізовані Східною (православною) Церквою та названі «рівноапостольними». А згодом були причислені до святих Західною (католицькою) Церквою. У 1980 році Папа Іван Павло ІІ оголосив святих Кирила і Мефодія «покровителями» Європи. День святих Кирила та Мефодія відзначається католиками 14 лютого, православними та католиками східного обряду 24 травня.
Пише www.vinnitsa.info
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.