Цими днями у соцмережі народ роздмухав по суті пусто-порожню дискусію щодо назви паски. Мовляв, куліч – це неукраїнське слово, тож треба відмовитися від нього.
Хтозна, кому була потрібна ця дискусія. Хоча й не важко здогадатися. За словником, «куліч» - слово грецького походження, традиційна назва великоднього хліба в Росії та місцях проживання росіян. Український аналог – «паска». Тих, кого ця дискусія заділа за живе, доводили, що вони споконвіку українці, а в селах, звідки родом, на Великдень пекли кулічі. Причому, не тільки на Сході, але й на Заході. Приміром, одна з опонентів цієї дискусії зізнається, що паски навчилась пекти в Криму, у тіток чоловіка, які після війни переселилися на півострів з Полтавщини. Паски смачні, і називали винятково пасками. Слово «куліч» вони зроду не чули, навіть не знають, що воно таке. А ось, три роки тому ці тітки наввипередки здоровенними каструлями свої смачнючі борщі таскали «зеленим чоловічкам», бо ж «шош вони там рідненькі всухом’ятку»…
Риторичною стала й відповідь Мартина Бреста. Він розповів у себе на сторінці «Фейсбука» про церкву, до якої ходила його бабуся у Горлівці, а разом з нею й він. Це у вісімдесяті роки.
«Рано вранці. О четвертій годині ми вставали. На мене вдягали всю одежу, що була вдома, і мені потім було страшно жарко. Церква неподалік від бабусиної хати, за пару кілометрів. Дивно, що в шахтарському місті вона зберіглася. Церква маленька, побілена… Жалюгідна. А на дзвіниці, такій же побіленій, замість дзвонів висіли куски рейок… Різна за довжиною. Вони розгойдувались, а між ними з молотками в обох руках орудував бородатий дядько. Його рук так дивовижно мелькали поміж рейок… Їхнє звучання подібне до дзвонів, але це, на жаль, були не дзвони», - згадує Мартин. Після церкви, як й всі радянські діти того часу, він об’їдав парочку пасочок зверху, там, де хрусткий цукор, та закусював солодке крашанками, пофарбованих у цибулинній шкарлупі. Кілька десятків яєць його бабуся варила у відрі, що дивувало неменше, аніж безліч пасок та свічок, що залишались з минулорічного Великодня. Втім бабуся пекла нові паски на Великдень, і також дуже-дуже багато. І коли поралася з пасочками, її руки також дивовижно швидко мелькали біля печі, як й в того бородатого дядьки на дзвіниці…
«Слово «куліч» я вперше прочитав у книжці. Мені було тоді десь шість років. Зараз мені тридцять шість, і абсолютно байдуже, як називати «паска» чи «куліч», тому що бабусі більше немає, а кладовище, де вона похована, переоране «Градами». Лінгвістично тисячі людей готові з піною у роті доводити мені, як правильно казати: «куліч» чи «паска», проте, лише одиниці з них знають про дальність стрільби БМ-21 «Град»», - неоднозначно резюмує дискусію Мартин Брест.
.jpg)
Петро Олійник
Всі статті автора
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
У сучасному мегаполісі, де кожна хвилина на рахунку, вантажне таксі київ стало незамінним рішенням для тих, кому потрібно швидко та зручно перевезти речі, меблі, будматеріали чи обладнання. Така послуга поєднує оперативність, доступність та індивідуальний підхід до кожного клієнта.
Сьогодні свій ювілей святкує директорка Тернопільської спеціалізованої школи №7 — Галина Миколаївна Костюк.
Питання належного оформлення трудових відносин – один із пріоритетних напрямів роботи Державної податкової служби, органів місцевого самоврядування та Держпраці. Тож сьогодні в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області було проведено спільну робочу зустріч за участі в. о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Ольги Ліщинської, заступника начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Віктора Андрійчука та фахівців відомств.
Інтерактивна зустріч була проведена в рамках рамках поїздок Центру регіонами України. Учасники мали змогу ознайомитися з роботою Верховної Ради, її функціями та структурою.
З глибоким сумом повідомляємо про непоправну втрату – 28 червня 2024 року відійшов у вічність відомий тернопільський лікар, анестезіолог, багаторічний заступник головного лікаря з медичної частини третьої міської лікарні м. Тернопіль, Русин Богдан Романович. Його відданість медицині та турбота про здоров'я мешканців нашого міста назавжди залишаться у нашій пам'яті.