Популярне

На Черкащині шукачі скарбів відкопали скіфську чашу Аріанта

Вчора, 15 травня, один з учасників групи шукачів скарбів віднайшов скіфську чашу на фермерському полі, що поблизу селища Шрамівка Драбівського району на Черкащині.

Світлини зі знахідкою опублікував на сторінці Facebook координатор групи Шукачів скарбів. «Таку ось, цікаву штуку комрад сьогодні вирив», - написав він. Треба розуміти, комрад, певно, здогадався, що натрапив на цінний, історичного значення предмет, але точно не знав, що саме віднайшов. Тож, допомогли з’ясувати друзі. Звісно ж, визначили й ціну, за якою можна продати. «Якби без дірок, то за 4000 або 5000 віддали б», - значиться в одному з коментарів. «Ні, знахідка тягне на всі сто тисяч», заперечує інший.
Цю знахідку шукачів скарбів, ймовірно, купить якийсь з музеїв, можливо на Черкащині, щоб поповнити свою експозицію.


На світлині - поле, що поблизу Шрамівки, де шукачі скарбів відкопали скіфську чашу.
Шрамівка має свою багату історію, що охоплює період від шістнадцятого століття, зокрема, є на карті Боплана, тільки з іншою назвою – Жванчик. Селище у 1648 році було зруйноване, а за десять років відновлено полковником Шрамком. До речі, перша назва роману «Чорна Рада» Куліша була «Сотник Шрамко та его сыновья». По сусідству з хутором Шрамка, на правому березі річки Чумгак, у 1660 році народився Павло Полуботок, наказний гетьман України. Через Шрамівку тричі проїздив Тарас Шевченко.
А ось, про історичне минуле скіфської доби тут мало відомо. І ця знахідка шукачів скарбів – «перша ластівка», що зацікавить місцевих краєзнавців та істориків.


Про скіфську чашу повідав «батько історії» Геродот. За його переказом, скіфський цар Аріант (585-480 роки до н.е.), щоб визначити чисельність війська, наказав кожному воїнові здати по наконечнику від стріли. Із зібраних майже чотирьох мільйонів наконечників була вилита чаша, об’ємом  «на шість амфор», а це на 12 літрів. У висоту – чотири метри.
Після Аріанта подібні чаші виливали по всім областям Скіфії, щоправда, значно менші за розміром.
В оригіналі Геродотової Історії скіфська чаша значиться як «казан», що підхопили історики та музейники, здебільшого радянські, які асоціювали її з казаном, в якому варили м’ясо. Насправді ж, Геродот мав на увазі не кухонний посуд, а обрядовий.
Задовго до Аріанта скіфи та їхні пращури мали обрядову традицію братання. Про неї також переповідає Геродот. У ріг двоє скіфів наливали вино, занурювали туди стріли, наконечниками вниз, пускали свою кров, а коли випивали – ставали побратимами. У бою вони йшли завжди в парі, підтримували один одного. А коли один з побратимів потрапляв у полон, то, заради його визволення, другий жертвував своїм життям. Аріант, коли з наконечників стріл вилив чашу, ймовірно, провів обряд братання для всіх скіфів та об’єднав їх в єдине братерське військо Скіфії.
Скіфська традиція братання зберіглася до наших днів. Приміром, зараз на Сході, наші хлопці, що боронять країну від російських загарбників,  також один одного вважають побратимами.

Петро Олійник
Всі статті автора


Вибір редакції

Лис
21
«Не потрібно вести людей, вони самі знають куди йти», - майданівець з Тернопільщини – владі.

Сьогодні у Тернополі представники громади і влади вшанували учасників обох Майданів. Дійство під пам’ятником Небесній Сотні було традиційним – відслужили міжконфесійну панахиду, формальне слово сказали керівники міста й області. Серед 2-3-х сотень присутніх – майданівців вкрай мало. Не аналізуємо чому, спілкуємось з одним із них.

Лис
13
Тернопільська бізнес-тренер: «Репутація – це бізнес-інструмент»

На її сторінці у Фейсбук – довгий список занять. Вона допомагає розвивати бізнес, волонтерить у «Ноєвому Ковчезі», займається благодійністю. Олена Дейнека – кандидат економічних наук, доцент економічного університету, координатор кількох бізнесових і волонтерських проектів. Після 23-х років викладання у вишах зрозуміла, що може втілити свої вміння у цікавіших речах. Чим живе сьогодні бізнес-тренер, підприємець і просто людина з великим серцем?

Лис
06
Тернопільський поет ніколи не зупиняється і нічого не боїться

У 2010 р. мистецькі кола Тернополя сприйняли його як чужинця, що керуватиме культурою міста, до якого переїхав не так давно. Він кинув виклик непростому середовищу і зовсім скоро змусив зважати на свою думку. До переліку його талантів додався ще один – управлінський. Шкода, що нині за посадою начальника управління культури та мистецтв Тернопільської міської ради, який завжди дасть інформації на потрібних для синхрону 30 секунд, молоді журналісти часто не бачать масштабу особистості Олександра Смика. Зізнаюсь, останні роки й сама грішила короткими коментарями, які може дати чиновник новинарю, адже він – ходячий інформпривід.

Лис
06
Переполох у Тернопільському обласному «методичному курнику» або як посіпаки Степана Барни і Любомира Крупи крадуть гроші в держави (документ)

З достовірних джерел стало відомо, що цього тижня в Тернопільському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти стався справжнісінький переполох. В цей, за влучним висловом одного педагога «методичний курник», яким при номінальній наявності директора Петровського О.М. фактично заправляє його заступник мадам Когут О.І., несподівано навідалися слідчі Управління державної служби боротьби з економічною злочинністю (УДСБЕЗ).

Лис
06
Щедрі преміальні чиновників Гусятина на Тернопільщині або Там, за туманами…

Осіння прохолода принесла на Гусятинщину густі тумани, які приховують від пересічного спостерігача не лише обриси об’єктів навколишнього ландшафту, але й діяльність місцевої влади.  Як співається у відомій українській пісні, за туманом нічого не видно…