Лінка і Малюнки

У силу своїх інтересів Лінка дізналася, що в Художньому музеї проходить виставка картин Марії Примаченко. Провівши роз’яснювальну роботу серед старих і нових знайомих різного віку і не побачивши й краплі інтересу з їх боку, Лінка вирішила вирушити в музей сама, що й успішно було здійснено.
Скориставшись пільгами яко бідна студентка, Лінка придбала квиток всього за 3 гривні (нормальний - 5) і отримала рідкісну нагоду помилуватися тими самими картинами тієї самої Марії Примаченко.
Ні, звичайно, Лінка навідала й інші картини, знайомі їй з перших (і раніше єдиних відвідин музею) – гравюри, зображення святих, копію бюсту Венери Мілоської (котра не така вже й красива, на думку Лінки), класичні реалістичні полотна, модерні пейзажі, олійні картини – те, що зблизька видається нагромадженням  грубих мазків, здалеку складається у розшарпане вітром вбрання красуні.
Але Лінка виправляється. Лінка хотіла розказати про картини Марії Примаченко («Такої, як Ти, Примо…» більше не буде). Картини зустрічають вас при вході, зала сонячна від них. Фарби яскраві, сюжети  - ірреальні, фантастичні і дуже рідні. Казкові звірі і птахи з квітами й сонцями на крилах. Звірі з людськими обличчями, люди зі звірячими звичками. Скрізь візерунки народних вишивок, на одній з картин сходить рожеве сонце, на іншій – Чучундра тішиться морквинами, Поліська красуня, Поліська красавиця – а це 2 різні картини, написані в різні роки. А ось «Левик і Рибка» і виглядає, наче Рибка сама припливла поговорити з Левиком.
Лінка зупиняється, Лінці бракує слів, щоб передати свої емоції. Лінка рада цьому шматочку щастя і вона хоче ним поділитися. Лінка нагадує, що виставка триватиме до 30 листопада і просить поквапитися.

Ліна Сват
Всі статті автора