… подумалося мені, коли очі час од часу натрапляли на оголошення про влаштування помпезного і незабутнього відпочинку всюди, де душа забажає. Стовпи рясніють подібними оголошеннями одразу із появою теплого сонця, яке сигналізує про те, що невдовзі можна буде відірватися від крісла чи керма і гайнути на море.
Випала якось рідкісна нагода пройтися декількома людними тернопільськими вулицями. Іду, розглядаю місто з висоти людського зросту, перебігаю очима по будинках, деревах… Не вдалося оминути і стовпи. Розклеєні за всіма писаними і неписаними правилами фен-шуй листівками і рекламними оголошеннями, вони оповіщали про останні культурно-мистецькі події, а також про те, куди ж то можна чкурнути подалі від асфальту і міського гамору. Переглядаю — назв ніби багацько, але якщо покопирсатися у карті України, то вибір зводиться до здебільшого двох великих пунктів — Азовське і Чорне моря. Тільки села і містечка різні біля них. Думаю собі про те, про се, мандрую від стовпа до стовпа і ловлю себе на думці, що таким макаром можна здійснити уявну подорож усіма пропонованими місцями відпочинку. А поки доплентаєшся до останнього пункту, то вже так навідпочиваєшся, що вибереш собі перший-ліпший порт чи затоку і ну хлюпатися. В «реалі».

С. Алілуйко
Всі статті автора