Популярне

Якщо можеш, прости...

Привіт, моя кохана! Пам’ятаєш, як я тебе так називав? Як щоночі ніжно пригортався, цілував твій милий носик і шепотів, що кохатиму тебе вічно? Пам’ятаєш, як ти прокидалася від солодкого запаху кави, як я шкодував тебе будити, не хотів, щоб ти працювала і обіцяв, що ти не будеш ні в чому собі відмовляти... Памятаєш? Звичайно, ні. Адже це все ніщо поряд із тим, якого болю я тобі завдав пізніше, як зрадив твоє жіноче серце...

 

Я тебе покохав в першого погляду, з першої твоєї усмішки, з першого слова "Привіт!".

Як сьогодні пам’ятаю - був теплий осінній день, в повітрі літало бабине літо. Ми з друзями зібралися прогуляти пари в університеті. Прогулюючись тернопільським парком, я тебе побачив. Ти сиділа на лавочці із книгою в руках. Мене просто вразила ця картина - вродлива дівчина ще й з книгою, а коло тебе воркували голуби. Ти час від часу відривалася від чтива і ділилася із птахами своєю булочкою. Я просто стояв і милувався тобою. Потім підійшов, ми познайомилися і з того часу ні на мить не розлучалися.

Пройшов якийсь рік, а я вже стояв перед тобою навколішки на Острівку кохання і просто благав стати моєю дружиною. Пам’ятаєш, ти тоді розплакалася і сказала, що мріяла про це з першої миті нашого знайомства. Далі на нас чекало чарівне весілля, медовий місяць в Криму і плани про щасливе подружнє життя. 

 

Але як то кажуть, ми плануємо, а Бог керує. Ось так і в нашому випадку заплановане щастя тривало лише місяць, а потім пішло-поїхало...

Все почалося з того, що ти почала часто хворіти, наче хтось наврочив - що б ми не робили, до якої справи не бралися - все намарне. Мої батьки почали наговорювати на тебе, мовляв - все через тебе, ти ні на що не годишся, ще й хвороблива така.

"Ігорю, ти хоч усвідомлюєш, що все життя робитемеш на одні таблетки. Та й не знати чи дітей дочекаєшся від цієї особи!" - в один голос кричали мама з татом. Я, не знаю чому, мимоволі почав задумуватися над сказаним. Ай справді, одазу ж після весілля все життя пішло шкереберть, я все чекав білої полоси, чекав, та чим далі, тим було все гірше.

Далі в тебе почали здавати нерви і тобі потрібно було оплачувати ще й психолога. Я ніяк не міг зрозуміти, де поділася моя тендітна, ніжна, кохана дружина. На заміну їй прийшла вічно нервова, вічно хвора (вибач) "видра", якій не можливо було вгодити. Пробач, але з тобою й справді не можливо було жити.

Лише моя бабуся побачивши тебе в такому стані все повторювала "Як заздрять цій дитині, чужі очі зробили з нею таке, їй допомогти треба, а не злитися, чи боронь Боже залишити!". Бабця була впевнена, що це пороби, все повторювала, що тебе не по лікарях треба возити, а до жінки, котра зможе зняти з тебе ці "пороби". 

Я просто ошаленів "Які "пороби"? З лінивства біситься моя благовірна, нечистий чи злі люди тут ні причому, вона сама кому хочеш поробить!" - не пам’ятаючись кричав я. Ти мені тоді стала просто ненависна і звісно я тебе покинув. Одного дня я просто не прийшов додому. Згодом ми розлучилися. Ти поїхала закордон, так наші долі розійшлися. 

"Не буде вам щастя поодинці,- все повторювала моя бабуся.- Тобі потрібно було трішки потерпіти, послухати моєї поради, а ти знівечив не лише власне, а й її життя". Згодом від бабці я дізнався, що ти все таки ходила до якоїсь жінки, та тобі розказала, що на тобі великі "пороби", жінка допомогла тобі вийти із цього стану. Проте, серце у тебе було розбите. Адже найближча людина, від якої ти сподівалася на підтримку тебе покинула... 

Пройшло вже десять років, за той час багато чого помінялося, в тому числі і я. За той час я  не те, що не одружився, а й зовсім   в жінках розчарувався. Пам’ятаю одну єдину, котру до нестями кохав і... кохатиму все життя. Чому пишу цього листа?! Просто зовсім недавно я побачив тебе. Через знайомих я дізнався, що ти також самотня. Сама доля підказує, що нам таки судилося бути разом! Але що мені зробити, щоб ти мені пробачила, пробачила і повірила в мої справжні почуття?

Я звертаюся до всіх закоханих людей. Якщо у вас виникають проблеми, і вам здається, що виходу немає - не здавайтеся! Адже справжнє кохання здатне витримати все - тяжкі хвороби, нещастя, навіть недовіру рідних людей...

Колонка

Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.


Коментарі

Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.

система комментування CACKLE

Вибір редакції

Вер
20
Тернопільська САД піаритиме своє керівництво на місцевому телеканалі за 130 тисяч

Служба автомобільних доріг у Тернопільській області віддасть 130 тис. грн місцевому телеканалові «ІНТБ» за висвітлення своєї діяльності. Відповідний договір підписали з ПП «Телерадіокомпанія «Смайл».

Чер
21
Мости Тернопільщини доглядатиме ексфірма батька керівника місцевої САД

Служба автомобільних доріг у Тернопільській області віддасть 52 млн грн ТОВ «Спец-Буд Стандарт» за поточний дрібний ремонт та утримання штучних споруд на автомобільних дорогах державного значення в Тернопільській області.

Реклама
301 Moved Permanently

301 Moved Permanently


nginx

НОВІ КОМЕНТАРІ


parkovka.ua

Зроблено web-студією