У файному місті відбувся файний фест. Файний настільки, наскільки це слово може пасувати рокові, який гримів не лише побіля озера, але й долітав набагато далі – у серця справжніх рок-поціновувачів, що з’їхалися до Тернополя з різних міст України.
Фестиваль справді нашумів – і гучною музикою посеред Тернополя, і обговореннями тернопільської громади – де ж це бачено, щоб два дні в рік неформальна молодь могла й собі відпочити у Тернополі?
Тож плюси і мінуси фестивалю взялися рахувати чи не одразу по його завершенні, а то й раніше – коли ще не усі рок-команди відіграли на Чайці. Мінусів, звісно, виявилось чимало – ціна фестивалю, недосконала організація, і, щонайголовніше, місце проведення – «жахливі крики», штовханина, пиво в центрі міста… (все перелічила?). Та хіба є якийсь сенс заперечувати тим, хто залишався стояти поза Чайкою, не будучи учасником «Файного міста», - навіщо ж зайві гроші викидати, коли й там все добре видно і чутно?
Хіба є сенс заперечувати тим, хто так і не зміг відчути отієї неповторної фестивальної атмосфери? Мабуть, ні.
Однак щодо атмосфери, якщо говорити відверто, то й у мене спершу були сумніви – важко у спокійному парку, серед міста отримати відчуття справжньої «фестивальності» (затяті фестивальники зрозуміють значення цього слова). «Файне місто» без тієї атмосфери могло просто-напросто перетворитися на великий дводенний концерт. Ці сумніви навіть почали було підтверджуватися у перший день, а потім і розчарування трохи додалося – зміна рок-гуртів на сцені стала нагадувати марафон. «Фестиваль без «на біс» - ось так мені хотілося б назвати перший день «Файного міста».
Зате у неділю всі неоднозначні почування від першого дня компенсувалися. І я насправді навіть не можу доладно пояснити, чому – просто з’явилася на острівку Чайка мажорна енергетика і всі суботні мінори (а зараз я говорю про розчарування після очікуваного мною (і багатьма іншими) виступу гурту «Мері», який навіть не встиг виконати своїх головних хітів) десь розвіялись.
Над вечір у неділю Чайка вже не була лише острівцем – це був єдиний фестивальний організм, що синхронно рухався і жив у ритмі року. «Не дзвонила, не заходила» - відому пісню «Мотороли», здавалося співали не тільки фестивальними разом з улюбленим гуртом, а й увесь Тернопіль, який тепер уже точно не спатиме. Принаймні тернопільський рок після «Файного міста» більше не засне.
Хотілось би, щоб фестиваль і справді мав продовження, жив багато років і розширював свої масштаби, щоб Тернопіль знову став рок-містом з найкращими роковими традиціями.
Хто зна, може через кілька років так воно і буде, а поки доводиться вдовольнятися тим, що є. А є (чи було минулих вихідних), погодьтеся, не мало - і фестиваль "Файне місто" найкращий тому приклад.
Аллочка Сердюк
Всі статті автора
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
У сучасному мегаполісі, де кожна хвилина на рахунку, вантажне таксі київ стало незамінним рішенням для тих, кому потрібно швидко та зручно перевезти речі, меблі, будматеріали чи обладнання. Така послуга поєднує оперативність, доступність та індивідуальний підхід до кожного клієнта.
Сьогодні свій ювілей святкує директорка Тернопільської спеціалізованої школи №7 — Галина Миколаївна Костюк.
Питання належного оформлення трудових відносин – один із пріоритетних напрямів роботи Державної податкової служби, органів місцевого самоврядування та Держпраці. Тож сьогодні в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області було проведено спільну робочу зустріч за участі в. о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Ольги Ліщинської, заступника начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Віктора Андрійчука та фахівців відомств.
Інтерактивна зустріч була проведена в рамках рамках поїздок Центру регіонами України. Учасники мали змогу ознайомитися з роботою Верховної Ради, її функціями та структурою.
З глибоким сумом повідомляємо про непоправну втрату – 28 червня 2024 року відійшов у вічність відомий тернопільський лікар, анестезіолог, багаторічний заступник головного лікаря з медичної частини третьої міської лікарні м. Тернопіль, Русин Богдан Романович. Його відданість медицині та турбота про здоров'я мешканців нашого міста назавжди залишаться у нашій пам'яті.