Громадськість оцінила ефективність реалізації антикорупційної політики голови ОДА та міського голови Чернігова

Громадський моніторингу здійснювався із використанням авторської методології «Індексу корупції та антикорупційної політики», що була розроблена Іваном Сікорою, колишнім консультантом Ради Європи, а нині координатором підгрупи «Протидія корупції» Робочої групи 1 Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, що працює над забезпеченням ефективного впровадження Дорожньої карти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та виконанням 17-го пункту «Забезпечення ефективної боротьби з корупцією» з «Дев’ятнадцяти умов Фюле» та експертом-консультантом проекту «ГРОМАДСЬКА ВАРТА: здійснення громадського контролю за реалізацією антикорупційної політики у місті Чернігові та Чернігівській області», що реалізується Чернігівським обласним осередком ВМГО «Демократичні перетворення України» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Антикорупційна політика аналізувалася із використанням 8 із 10 індикаторів. В рамках кожного з них визначалися ключові показники ефективності, які дають змогу оцінити ступінь досягнення цілей антикорупційної політики. Результати моніторингу засвідчили вкрай низькі показники ефективності реалізації антикорупційної політики Головою Чернігівської ОДА та міським головою Чернігова. Ефективність реалізації антикорупційної політики з боку Голови Чернігівської ОДА оцінена в 3,5 бали із 5 можливих, а міського голови в 2,06 балів із 5 можливих. Антикорупційна політика оцінювалася з точки зору існування політичної волі до здійснення антикорупційної політики, інформаційної відкритості та прозорості органів влади, доброчесності органу влади з точки зору заявників та журналістів, що викривають факти корупції, використання процедур взаємодії з громадою, формування бюджету та закупівель за його кошти, прозорості та підзвітності використання власності та активів, дотримання норм законодавства, що забороняє конфлікт інтересів, декларування доходів державними службовцями та посадовцями органів місцевого самоврядування.

В рамках громадського моніторингу були наданні пропозиції щодо необхідності реагування на 15 найбільш відомих в 2012 році корупційних ризиків. Всі вони містять ознаки корупційних правопорушень і можуть бути кваліфіковані такими на підставі відповідних рішень правоохоронних та контролюючих органів, а також органів правосуддя. Зокрема, серед переліку проаналізованих справ були зазначені наступні: «Тайоти мера», «Тайота Корола», «Ялівщини», «Будівництво АЗС на Бобровиці», «Таксі для облради», «Справа Артема Стаха», «Таємна земля» тощо.

Під час заходу було негативно оцінено реагування органів влади на наданні пропозиції. На переважну більшість із майже 160 пропозицій щодо усунення корупційних ризиків, так і не було отримано відповідей по суті, незважаючи на численні запити, звернення та заяви.

На думку керівника проекту Григорія Станового «антикорупційні програми і заходи продовжують формально прийматися на рівні ОДА та мерії, а місцеві громади так і не можуть скористатися можливостями для забезпечення дієвого громадського контролю за використанням публічних коштів та активів (бюджетів, земель, об’єктів нерухомості, містобудівної документації тощо)».

Окремо були представлені результати експертного опитування, яке було проведене в рамках здійснення громадського моніторингу. Було опитано 25 експертів з числа депутатів, головних редакторів, їх заступників та журналістів, керівників НДО. Жоден із опитаних експертів не вважаєте достатнім висвітлення теми зловживання владою та корупції в місцевих засобах масової інформації. Більше 90% опитаних незадоволені відкритістю органів міської та обласної влади та вважають, що державні службовці ОДА та міської ради не в повній мірі декларують свої доходи та активи, а також експертам бракує інформації щодо виконання обласного плану заходів по протидії корупції та міської антикорупційної програми. Більше 80% експертів незадоволені відповідями на запити інформації та оперативністю і повнотою інформації, що публікується на сайтах органів обласної та міської влади (ОДА, облради та міськради Чернігова). Більше 50% експертів знають факти можливого конфлікту інтересів та кумівства в органах державної та міської влади, в комунальних підприємствах та хотіли щоб їх запросили до обговорення антикорупційної політики в місті та області і мають пропозиції щодо вдосконалення протидії корупції на рівні органів обласної та місцевої влади.

Серед 5-ки найбільш вразливих до виникнення корупційних дій управлінь та підрозділів міськради Чернігова за 5-ти бальною системою відзначені наступні: Земельних ресурсів (4,8 бали з 5 можливих), Управління архітектури та містобудування (4,8 бали з 5 можливих), Управління транспорту та зв’язку (4,5 бали з 5 можливих), Управління капітального будівництва (4,3 бали з 5 можливих), Фонд комунального майна (4,2 бали з 5 можливих). Серед 3-х найменш вразливих до виникнення корупційних дій управлінь та підрозділів чернігівської міськради зазначені «Зв’язки із громадськістю та прес служба», «Обліку та звітності, загальна та архівна служби», служба «Звернень громадян та соціальних питань» (всі отримали майже 2 бали з 5 можливих).

За оцінками журналістів найбільший внеску у боротьбу з корупцією серед органів влади області та міста Чернігова роблять Обласне управління Прокуратури та СБУ (3,3 бали з 5 можливих балів), які розділи між собою 1-е місце, а найменший внесок робить міська та обласна ради Чернігова (1 бал з 5 можливих) та ОДА (1,3 бали з 5 можливих).


повідомляє pik.cn.ua/