Чернігівців закликають долучитися до створення Музею Свободи

 «Прагнення свободи – це те, що дозволило українцям залишитися собою протягом багатьох століть, коли вони не мали своєї держави. Три Майдани (1990, 2004, 2013) – це найкращий вияв прагнення свободи теперішнього покоління українців, тому ми зобов’язані зберегти пам’ять про ці Майдани » , – каже Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

ПРИЙОМ СПОГАДІВ, ДОКУМЕНТІВ, ФОТО- ТА ВІДЕОМАТЕРІАЛІВ, АРТЕФАКТІВ

Ініціатива зберігає вже понад півтори тисячі артефактів і музеєфікованих пам’яток, включно з символом Євромайдану – «йолкою», понад 300 аудіо- та відеозаписів усної історії.

Просимо Вас про Чернігівський Майдан, участь чернігівців у боротьбі за свободу та незалежність України у 1990–1991, 2004, та 2013–2014 роках передавати у місця прийому і зберігання:

— спогади, щоденники, документи, фото- та відеоматеріали до Українського інституту національної пам’яті: 01021, м. Київ, вул. Липська, 16.Телефон: (044)253-15-63. Факс: (044)254-05-85. Е-mail: uinp@memory.gov.ua

— артефакти (речі – прапори, плакати тощо) до Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара»: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, 19 ( колишня Івана Мазепи, 29). Телефон/факс: (044)288-92-68, 280-52-10. E-mail: honchar_museum@ukr.net

Сергій Бутко

Український інститут національної пам’яті

ДОВІДКОВО

Спільна ініціатива Музей Свободи/Музей Майдану утворена у жовтні 2014 року і об’єднує дві групи активістів – офіційну робочу групу Музей Майдану та ініціативу компанії pro.mova Музей Свободи.

Ініціатива Музей Майдану започаткована 24 січня 2014 року після подій на вул. Грушевського Василем Рожком із групою однодумців – музейників та пам’яткоохоронців з Державного заповідника «Тустань», Національного заповідника «Софія Київська», Музею Івана Гончара, Агенції культурних стратегій, Національного музею мистецтв імені Ханенків та Музею історії м. Києва. Мета ініціативи – збереження пам’яті про події та людей Майдану, осмислення унікальних суспільних практик, започаткованих Майданом, та залучення громади до осмислення цього досвіду і творення громадянського суспільства. Робоча група розпочала збір артефактів Майдану, запис свідчень учасників, розробила концепцію Музею Майдану та пам’яткоохоронну документацію, завдяки якій пам’ятні місця подій на Грушевського та Інститутській отримали статус пам’яток культурної спадщини. Ініціативу підтримав Український інститут національної пам’яті, співробітники якого започаткували проект «Майдан: усна історія», доєдналися до розробки концепції Музею Майдану та збереження артефактів Майдану, зокрема, знаменитої «йолки».

Створення Музею Свободи – це пост-Майданна ініціатива. Вона задумана і реалізується в Україні, але буде важливою і для інших країн пост-радянського простору:

— більше про майбутнє, ніж про минуле;

— допомогти українцям осмислити, відрефлексувати, переоцінити своє розуміння свободи: що таке свобода? чому вона важливе? що вона з собою несе? якою буває свобода? якими є її наслідки? як ми стикаємося з нею у повсякденному житті? - чим вона важлива нам як батькам, споживачам, громадянам?

— мати артефакти, експозицію і, плюс до цього, простір для взаємодії, творення, дискусій, дебатів і найрізноманітніших проявів свободи;

— бути доступним тисячам співгромадян та гостей, а не лише кільком сотням вибраних;

— допомогти в загоєнні суспільних суперечностей, в побудові порозуміння та в спільному творенні нової України;

— стати прикладом та натхненням для демократичних перетворень на пострадянському просторі.

Ініціатором створення Музею Свободи стала Олександра Бакланова, pro.mova. (pro.mova – незалежний аналітичний центр та експертна компанія, яка займається дослідженнями цінностей та розробкою стратегій).

Ініціативи Музею Свободи та Музею Майдану дуже органічно доповнюють одна одну, зокрема в питаннях минулого і майбутнього, конкретного і універсального, предметного і смислового – саме тому вони і об’єднуються для спільного творення майбутнього Музею Свободи/Музею Майдану.

http://www.politika.cn.ua/