26 лютого, у приміщенні Українського кризового медіа центру (УКМЦ) відбувся Міжнародний форум «Крим — це Україна. Анексований півострів між минулим та майбутнім».
Журналіст КНК Медіа спостерігала за цією подією. Організатори форуму, — а це Міністерство інформаційної політики Украї (МІП) і УКМЦ — приурочили його другій річниці кримського спротиву російській окупації. Учасниками заходу стали представники міжнародних організацій та українських державних структур, народні депутати України, журналісти, політичні експерти і вимушені переселенці з Криму. Було висловлено багато різних думок і поглядів, точилися дискусії.
Форум складався з двох частин, «панелей». У першій учасники говорили про реінтеграцію анексованого Криму до інформаційного поля України. Друга була присвячена боротьбі кримських татар за свою Батьківщину, а також їхнім правам як корінного народу Криму.
Так, Сергій Костинський, член Національної Ради з питань телебачення та радіомовлення підкреслив позитивні зміни у розумінні теми Криму. Він зауважив, що рік тому вона була проблемою лише самих кримчан. Українці вважали, що Крим повертати не потрібно, оскільки він тягне до Росії. Перший форум на тему «Крим — це Україна» став рік тому громадською ініціативою переселенців з Криму. І хоч медійники її підтримали, однак ніхто про це не написав, навіть блогери.
Сьогодні, за словами пана Костинського, українці налаштовані на повернення Криму, а даний форум має вже інші масштаби. Інформаційна деокупація дуже важлива для кримчан. Поки на материку говорять про Крим, мешканці півострова, які перебувають під окупацією, сподіваються на його повернення в Україну.
Павло Казарін, журналіст і телеведучий, звернув увагу присутніх на те, що у Києві багато міфів про Крим. І представив брошуру «Антология современной крымской мифологии. Российские и украинские мифы о Крыме, крымчанах, крымских татарах и аннексии». Її видання стало громадською ініціативою кримських переселенців, яку підтримало МІП. Головним пан Павло назвав міф про те, що всі проукраїнські кримчани виїхали з Криму. Це не так. Багато таких людей не покинуло своїх домівок. Просто їх не чути через страх опинитися в центрі уваги російських спецслужб.
Обстановку тотального страху підтвердив згодом у своєму виступі Айдер Муждабаєв, журналіст, телеведучий, заступник генерального директора кримськотатарського телеканалу ATR. Він з болем зауважив, що мешканці Криму, — особливо кримські татари — бояться навіть уподобати проукраїнські публікації у Facebook.
На думку Казаріна, головне не створювати для кримчан інформаційного гетто. Він нагадав, що наша держава працює з «інформаційного пінка», тобто реагує лише на події, які набувають резонансного характеру в суспільстві.
Досить несподіваною була позиція журналіста щодо того, чому українці повинні повернути Крим. Павло вважає, що лише після цього завершиться війна на Донбасі.
Однак Віталій Портніков, журналіст, публіцист і оглядач Радіо Свобода, з ним у цьому не погодився. І нагадав, що, на відміну від Донбасу, Крим був приєднаний до Російської Федерації в якості федерального округу. Далі він категорично заявив, що єдиним рецептом повернення Криму є дезінтеграція Росії. В тому числі інтеграційна. Він переконаний, що таку роботу потрібно проводити у Москві. В Україні ми такого не доб’ємося.
Від Євгена Магди, політичного експерта, журналіста прозвучала думка, що Крим сам має забажати повернутися до України. Для цього необхідно створити картину майбутнього для півострова, розвинувши сусідні причорноморські регіони України — Одеську, Херсонську та Миколаївську.
Рецепт пана Магди виглядає вельми розумним. Враховуючи, розповідь Богдана Яременка, дипломата, голови БО «Майдан закордонних справ» про плани Росії облаштувати Крим як ядерну базу.
Однак не це є метою анексії півострова. За словами Георгія Логвинського, народного депутата України, Росія використовує Крим для знищення нашої країни в цілому через порушення її суверенітету.
Євген Магда також наполягає, що говорити про Крим треба з молоддю через медійні інструменти, зорієнтовані саме на неї.
Сергій Громенко, кримський історик і публіцист, співробітник Українського інституту національної пам’яті наголосив на необхідності отримання кримчанами української та європейської освіти.
А от Айдер Муждабаєв зауважив, що Меджліс кримськотатарського народу — єдина законна організація у Криму, на базі якої можна створити формат "Меджліс+" для повернення півострова.
Рефат Чубаров, народний депутат України, Голова Меджлісу сказав, що пишається нашими людьми у Криму. Але з прикрістю згадав, що держава Україна не підтримала кримський спротив 2014 року, допустивши тим самим анексію Криму.
Про зволікання української влади у вирішенні питань Криму висловилася і Наталія Беліцер, експерт Інституту демократії ім. Пилипа Орлика. Так, спочатку вона підкреслила, що на Півдні Херсонщини не здійснюється ніякої протидії антикримськотатарській та антиісламській пропаганді.
Потім експерт нагадала про п. 5 Постанови Верховної Ради «Про Заяву Верховної Ради України щодо гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави» від 20 березня 2014 року. Ним Парламент доручив Кабінету Міністрів України терміново подати проекти нормативно-правових актів, які визначають та закріпляють статус кримськотатарського народу як корінного народу України. Однак Уряд за два роки так і не виконав цього доручення.
А Микола Княжицький, народний депутат України назвав ситуацію з єдиним кримськотатарським каналом ATR, який перебуває на межі виживання, ганьбою (для української влади — ред.). Якби такого телеканалу не існувало, держава зобов’язана була би його створити.
До речі, кримських татар визнає корінним народом і міжнародна спільнота. Про це на форумі заявив Олівер Лооде, віце-президент Постійного форуму ООН з питань корінних народів. З цього витікає, що на них поширюються всі права, передбачені Декларацією ООН про права корінних народів, включаючи право на самовизначення. Це підкріплює позицію кримських татар.
Тож учасники форуму надали українським можновладцям багато корисних рецептів для повернення Криму. Завдання нашої держави — обрати найкращий варіант дій і зробити це в найкоротші строки.
Мороцька Наталія
Всі статті автора
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Безбар’єрність стає стійкою тоді, коли є люди, які щодня тримають її у фокусі уваги в громадах, міністерствах та інших установах. Саме про це йшлося під час першої зустрічі мережі амбасадорів безбар’єрності.
У сучасному мегаполісі, де кожна хвилина на рахунку, вантажне таксі київ стало незамінним рішенням для тих, кому потрібно швидко та зручно перевезти речі, меблі, будматеріали чи обладнання. Така послуга поєднує оперативність, доступність та індивідуальний підхід до кожного клієнта.
Сьогодні свій ювілей святкує директорка Тернопільської спеціалізованої школи №7 — Галина Миколаївна Костюк.
Питання належного оформлення трудових відносин – один із пріоритетних напрямів роботи Державної податкової служби, органів місцевого самоврядування та Держпраці. Тож сьогодні в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області було проведено спільну робочу зустріч за участі в. о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Ольги Ліщинської, заступника начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Віктора Андрійчука та фахівців відомств.
Інтерактивна зустріч була проведена в рамках рамках поїздок Центру регіонами України. Учасники мали змогу ознайомитися з роботою Верховної Ради, її функціями та структурою.