Популярне

Сьогодні Вознесіння Господнього

На 40-й день після Великодня православні християни відзначають велике двонадесяте свято Вознесіння Господнє.

За християнським вченням, після свого воскресіння Господь являвся своїм учням, розмовляв з ними та повчав їх, тому після вознесіння Спасителя апостоли розгубилися. Але з’явилися ангели, які повідомили, що Ісус, який тільки-но вознісся, таким же чином знову повернеться на землю. Так було виголошено пророцтво про друге пришестя Христа. Вознесіння належить до свят, що не має певного числа, але завжди відзначається у четвер на шостому тижні по Світлій неділі. Звідси й прислів’я: «Не прийдеться на середу Вшестя». Свято стало загальновизнаним ще у четвертому столітті. Тоді ж цариця Єлена поставила храм на його честь саме на місці Христового Вознесіння. У народі це свято ще називають Знесення, Вшестя або й Щастя. І з ним пов’язано багато звичаїв та повір’їв. Ось як про це пише відомий етнограф Василь Скуратівський: «Якщо протягом сорока днів ще можна було христосуватися, тобто казати «Христос Воскрес», то після Вшестя такі вітання вже заборонялися — бо в храмах ховають плащаницю». З цієї нагоди наші предки обов’язково випікали особливе печиво у вигляді драбини, або ж зображали драбину на пирогові-завиванці. Вона, за уявленнями віруючих, мала допомогти Ісусові піднятися на небо. У деяких регіонах ці драбинки несли на могилки й поминати небіжчиків. Також був звичай смажити тонкі млинці з пшоняного борошна — налисники. Називалися вони «божими онучами» і повинні були допомогти Господу підніматися драбиною до неба. Ці звичаї мають дохристиянське коріння. Адже печиво у вигляді драбини робилося для Велеса (Волоса) — бога плодючості та рослинної сили, щоб йому краще доходити до колоса. У новій релігії давні традиції не лише знайшли своє відображення, але й набули нових рис. Так, вважається, що щаблів у печива обов’язково має бути сім, за кількістю небес Апокаліпсису. Колись це печиво навіть використовували для своєрідного ворожіння. Піднімалися з ним на дзвіницю й кидали вниз: який щабель відіб’ється, на такому небі буде той, хто загадує. Якщо ж усі щаблі виявляться цілими — праведнику прямий шлях на небо. Розіб’ються всі перекладинки — жодне з небес не прийме грішника. Подібні дохристиянські традиції були у багатьох європейських народів. Тому і зараз на Вознесіння в англійців, німців і болгар виконуються обряди, пов’язані з охороною посівів, а в італійців та чехів з вшануванням свійських тварин. Наші предки вірили, що на Вшестя будь-яке зело — у полі, лісі та у саду «зноситься від землі до неба», тобто, найшвидше росте. На Волинському й Рівненському Поліссі цього дня годилося «заполювати льон» — щоб також «підносився» вгору. Вознесіння — остання межа посіву зернових та городини. Цю роботу завершували до Зелених Свят, адже через десять днів надходить Трійця. За прикметами, гарна погода на Вознесіння віщує добрий врожай, а сльота — на недорід. Оскільки на таке велике свято негоже було братися за важку роботу, то селяни родинами йшли в поле оглянути посіви — жито під цю пору вже колос викидає. А у природі панує така краса, буяння й гармонія, що, як писав Олександр Довженко, хто помер такого дня, то пожалкує.

Пише ridna.ua

Хмельницький

Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.


Коментарі

Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.


Вибір редакції

Бер
27
У чому різниця між просеко та шампанським

Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.

Бер
18
Наукова установа в Тернополі проводить збір книг для Херсону

З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.

Лют
19
Які перспективи освіти в Україні в майбутньому?

Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.

Реклама

НОВІ КОМЕНТАРІ


parkovka.ua

Зроблено web-студією