Мироточива ікона села Межигір’я

Навряд чи той, хто переступив поріг цього храму зможе залишитися байдужим та не замилуватися розписом, який прикрашає стіни Божого дому. Знайти відповідних слів, щоб описати усі відчуття, що опановують душу, неможливо. Та куди не повернеш голову, здається, що потрапляєш під пильну увагу святих, написаних колись умілою рукою майстра. Кожна ікона, наче жива. Прихожани розповідають, що хочуть поновити розпис, а отець Василій зауважує, що лики святих виписували в часи комунізму, коли інші храми у сусідніх селах нещадно знищувалися. Місцеві жительки, які цього дня прийшли до церкви, поділилися легендами рідної землі, що їх колись чули від старожилів. «Розповідали люди, що на цьому самому місці колись стояла церква з глини. Коли вона розвалилася, звели трішечки більшу за розмірами. А потім збудували цей храм», - каже Софія Островська і додає, що її батько переповідав – у 1909 році купола саме цієї церкви тягнулися до неба. А ще пані Островська ділиться такими переказами: «Кажуть, що колись церква була в іншому місці. На кладовищі, де глиняний кар’єр. І це дійсно так, бо коли брали люди глину на мазанки, то викопували кістки. Глину брати перестали. Що сталося з тією церквою? Старожили розказують, що йшла жінка до храму на вечірню. Вона була боса і розбила ноги до крові. Мовила таку фразу: «Аби та церква провалилася». І в ту ж мить земля поглинула і храм, і жінку». Проте таких розповідей у районі є чимало… А нещодавно про Міжгір’я заговорили у всіх куточках Білогірщини. Ікона Спасителя, що на іконостасі праворуч у храмі Івана Богослова, замироточила. Священнослужителі запевняють, це вияв Божої присутності у нашому житті. Прихожани навіть не сумніваються, що це диво, а не справа рук людських. «Ми помітили, що на іконі проступає миро ще минулого року, - каже отець Василій. – Я передзвонив Благочинному, а він – Владиці. Приїхали і підтвердили, що дійсно сталося диво». Миро починає проступати у верхній частині ікони Спасителя, на рівні лику святого і тоненькими струмочками стікає вниз. Та на землю краплини не капають. Аби пересвідчитись у цьому настоятель церкви навіть аркуш паперу стелив. Усі чудеса, що відбуваються з іконами, мають одну мету: дати поштовх до чудесного змінення людських душ. Саме так пояснює настоятель храму і міжгірське диво. Православні шанують усі образи та до ікон, що мироточать ставлення особливе. Галина Козуб, прихожанка храму, ділиться власними думками: «До цієї церкви ходила і моя прабабуся, і бабуся, і мама. Такого дива не бачили. А я хожу кожен день і приклоняюся перед іконою». До церкви того дня завітали учні недільної школи храму Святого Миколая с.Сушівці разом з протоієреєм Леонідом Данчуком. Адже, дитина повинна зростати не лише фізично, а й духовно. «Ми вчимо дітей любити Бога і вони уже багато знають про Творця. Той вогонь любові до Всевишнього ми повинні постійно підтримувати і віру постійно утверждати», ділиться думками Леонід Данчук, протоієрей храму Св.Миколая Люди поспішають приклонитися перед іконою Спасителя з проханням про конкретну допомогу. Адже, Божої допомоги потребуємо ще з дитинства. І загорається на підсвчнику свічка за свічкою. То символічно ще раз лунають перед Господом наші молитви. Аліна Керекеша, Андрій Ковбасовський, Настя Янчук ще зовсім юні, але уже серйозно кажуть, що просять у Бога здоров’я для своїх рідних та близьких, гарної поведінки, терпіння, слухняності і дякують Господу за чудо, яке Він сотворив. Переглядаючи подібні матеріали в інтернеті, натрапила на роздуми про те, що коли починає мироточити ікона, то це попередження людям про лихо, яке має незабаром статися. А про що саме попереджають сльози Спасителя? Кожен з присутніх має свою точку зору. Валентина Коваль, жителька с.Сушівці, дотримується іншої думки і переконує, що диво, яке сталося, це благословіння місцевим жителям та настоятелю храму отцю Василю за їхню непохитну віру, добре серце і любов до ближнього. Адже, ікона починає мироточити не у кожному храмі. Люди, покликані служити Господу, переконують, Бог посилає чудеса для тих, хто у Нього не вірує. «Бог не забуває про нас і показує свою присутність. Адже, у такому давньому храмі уже і стіни, і повітря намолені і не дивно, що дерево, яке уже давно висохло, пропускає миро. Це Господь його животворить», – каже Леонід Данчук, протоієрей храму Св.Миколая Побачити диво на власні очі та прикластися до мироточивої ікони Спасителя можна після служби, яку відправляють у храмі через неділю. Наступне Богослужіння відбудеться 21 червня. Для скептиків, які не вірять у те, що ікона мироточить, а повірте є і такі люди, хочеться сказати, хіба можна довести диво? З другого боку, ніяких чудес не побачить людина, яка не вміє бачити. Те ж саме і з мироточінням ікони: ні один аналіз не зможе похитнути віру, так як і ні один аналіз не зможе цю віру вдихнути в невіруючу душу. Може загадка саме в тому, що кожний отримає ту відповідь, яку шукає. Проте не слід забувати, що диво може відбуватися невидимо, непомітно; а відчути його може лише душа, навернута до віри.

newsbilogirya.ucoz.ru