У невеликому приміщенні музею «Кімната афганської слави»
у образах втілена війна у Афганістані 1979-1989 років. Тут є справжні міни, зброя, формений одяг і навіть штурвал від потужного бомбардувальника. Образ війни у одній кімнаті Учасник бойових дій у Афганістані, а тепер член правління міської спілки ветеранів Афганістану Євген Гук зібрав у невеличкому приміщенні експозицію, яка відображає події тієї страшної війни. Тут як на мінному полі все заставлене мінами, біля стіни «несуть варту» солдати у кросівках «Adidas», а зі світлин посміхаються крізь сльози воїни-інтернаціоналісти. Так чоловік віддає честь і шану тим, хто був на війні, та закликає «Досить воювати!».
Євген Гук сам придумав дизайн і облаштував кімнату. Своїми силами він збирає експонати. - Коли людина приходить сюди, вона бере якусь річ у руки і згадує про минуле, - каже засновник. - У Афганістані воювали водопровідні, інженерні, повітряно-десантні, автомобільні війська, зв’язківці. Моєю задачею було у невеликому просторі помістити все, аби нікого не образити і не забути. Існування музею не виносили на широкий загал, хоча відкрили його ще у 2008 році. Туди ходять учні на екскурсії та самі ветерани збираються згадати своїх побратимів і поговорити про життя. Хустки – скорбота матерів На стіні ліворуч від входу втілений образ московського Кремля.- Тут розташована зброя, міношукачі, знизу – кероване мінне поле. Раніше це було секретно.
Ще є ліхтарик, годинник з літака, автомат, штик-ніж, погруддя Володимира Ілліча Леніна, оскільки у ті часи проводили таку політичну роботу. Є і горн, який стояв тоді на тумбочці кожного днювального поряд з барабаном, - розповідає Євген Гук. - У цих образах ми показали, що всі ми вчилися для того, щоб коли настане час захищати Батьківщину, ми були завжди готові. Це був мирний час. На стіні навпроти – похмурий образ мечеті, тогочасного Кабулу – столиці Афганістану. - Тут все заставлене мінами, що говорить про те, що нам з цим довелося зустрічатися, - каже Євген Гук. - Дуже важко було згадати тих людей, які проводжали нас на війну чи втрачали своїх близьких. Тому зі сторони, де образ Кремля, на чорному фоні колон зображені жіночі слов’янські хустки і така ж слов’янська ліпнина. Зі сторони Кабулу – мусульманські жіночі хустки на чорному фоні, а зверху – мусульманська ліпнина. Цим ми показали скорботу матерів – наших і афганських. Люди, які були у Афганістані, привезли дуже багато фотографій. Десятки тисяч знімків керівник музею не зміг би розмістити у одному місці. Тому тут є тільки 12 фото. Вони всі різнопланові, але відображають події того часу. На столі лежить література 1979-1989 років про ведення бойових дій у Афганістані. Це газети «Комсомольская правда», «Красная звезла», «Слава Родины» і дуже багато літератури, присвяченої афганським подіям у мирний час. Сапери і кросівки «Adidas» На манекенах на центральній стіні зали одягнений справжній одяг того часу.- Посередині - озброєний популярною зброєю у Афганістані воїн-інтернаціоналіст. Біля нього є радіостанція. На ногах у воїна московські кросівки «Adidas», у яких у Афганістані ходили майже всі. Є ще сигнальні ракети, гранати. На голові у манекена панама, яку привезли з Афганістану, - каже чоловік. Справа стоїть манекен озброєного воїна-спецсназівця.У нього ручний кулемет Калашнікова, одноразовий гранатомет, міни.
У музеї зібрана велика колекція мін та зарядів, які використовувала радянська армія.Тут є екземпляри італійських, китайських, радянських, американських мін.- Оскільки я сам сапер повітряно-десантних військ, тому один з трьох манекенів - це воїн-інтернаціоналіст, сапер-десантник. Він повністю укомплектований так, як ходили тоді – розгрузка, сумка сапера, міношукач, щуп, за допомогою якого шукали міни. Міни у Афганістані шукали і собаки. Вони швидко втомлюються, тому якщо солдат прогавить той момент, коли собака втомиться, вона може не знайти міну і відбудеться вибух. Може загинути людина.
«Досить воювати!»
Зверху на стінах музею розміщені по сім кулеметів у чохлах з касками. Це означає «досить воювати», - каже Євген Гук. – Для того, щоб у музеї не було так сумно, ми попросили дітей намалювати те, як вони бачать гори Афганістану і бойовий вертоліт. Поряд висить модель літака СУ-24.У музеї є справжній автомат. Магазин від кулемета Калашнікова на 45 патронів. На ньому резиновий джгут, а всередині – медичний пакет з промедолом і з бинтом для надання екстреної допомоги постраждалим. - Ті, хто воював, знають, що допомогу потрібно надавати не тим, хто більш за всіх кричить, оскільки кричати може кожен, а тим, хто її найбільше потребує. – каже засновник музею. - Я даю його дітям з 12-ї школи для того, щоб вони тренувались.
Люди приносять до музею багато експонатів, але їх не розміщують тут.- Є одна річ, яку я взяв. Це штурвал від відомого бойового стратегічного бомбардувальника, носія ядерної зброї Backfire ТУ-22М, який знаходився у Миколаєві, - каже Євгеній Гук. - Коли американці наказали порізати всю ядерну зброю, українці почали виконувати наказ. Але люди плакали, коли різали робочі бойові літаки. Музей знаходиться у торгівельному комплексі «Пелікан» на Ціолковського, 19/1. Телефон – 74-89-50. Аби потрапити на екскурсію, потрібно зателефонувати до засновника і домовитися про час.
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Безбар’єрність стає стійкою тоді, коли є люди, які щодня тримають її у фокусі уваги в громадах, міністерствах та інших установах. Саме про це йшлося під час першої зустрічі мережі амбасадорів безбар’єрності.
У сучасному мегаполісі, де кожна хвилина на рахунку, вантажне таксі київ стало незамінним рішенням для тих, кому потрібно швидко та зручно перевезти речі, меблі, будматеріали чи обладнання. Така послуга поєднує оперативність, доступність та індивідуальний підхід до кожного клієнта.
Сьогодні свій ювілей святкує директорка Тернопільської спеціалізованої школи №7 — Галина Миколаївна Костюк.
Питання належного оформлення трудових відносин – один із пріоритетних напрямів роботи Державної податкової служби, органів місцевого самоврядування та Держпраці. Тож сьогодні в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області було проведено спільну робочу зустріч за участі в. о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Ольги Ліщинської, заступника начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Віктора Андрійчука та фахівців відомств.
Інтерактивна зустріч була проведена в рамках рамках поїздок Центру регіонами України. Учасники мали змогу ознайомитися з роботою Верховної Ради, її функціями та структурою.