10 лютого 1431 року, тобто рівно 583 роки тому, у письмових документах вперше згадується
про існування села Плоскирівці, від якого веде свій родовід сучасне місто Хмельницький. "У Варшавському архіві давніх актів зберігається збірка урядових документів так званої Метрики Литовської, яка складається з чисельних державних актів, рішень судів, привілеїв, угод, постанов Великого князівства Литовського і Речі Посполитої XV - XVIII ст.
Серед тих документів є збірки привілеїв на володіння землями у Подільському воєводстві, а саме "Книга ревізій листів", на сторінках якої послідовно йдуть чотири записи, що стосуються Плоскирівців (Плоскирова). Перший із записів відтворює привілей польського короля Владислав II Ягайла 1431 року. Запис зроблений латиною та має наступний зміст: "Владислав король Полощі. Записує суму 100 гривень монети польської лічби шляхетному Янові Чанстуловському на селах Голисин та Плоскирівці, що на річці Бог у Летичівському повіті Подільській землі. Цей Ян і його законні нащадки мають тримати їх, і цей же Ян має особисто проживати у Подільській землі і захищати її особисто і з власними людьми. Надано у Сопоті, у другий день після свята святої Аполонії 1431 року... Серед 38 населених пунктів Поділля, що король віддав у володіння саме того року, згадується й село (villa) під назвою Плоскирівці (Ploskirowcze). У наступні роки XV ст. знаходимо ще три згадки (1461, 1464, 1470 рр.) про це поселення, яке здебільше має написання як Плоскирів. Таке подвійне написання назви не повинно викликати сумнівів. По-перше, подібні факти в документах тих років трапляються досить часто, по-друге, у більшості згадок існує чітка локалізація Плоскирова (Плоскировець) на річці Бог (Буг), по-третє, ще більшу впевненість надає одночасна згадка разом із Плоскирівцями села Голисин (нині приміського села Олешин), які протягом XV-XVI ст. постійно складали єдину "королевщизну". - цитується за виданням: Історія міста Хмельницького: документи і матеріали. Упорядник С. Єсюнін. Хмельницький, 2006 р. У подальшому з маленького подільського села виросло сучасне місто - обласний центр, який налічує 266 000 мешканців і займає площу 93 кв. км. Його назва спочатку трансформувалася з Плоскирівців у Плоскирів (Płoskirów), а після приєднання Поділля до Російської імперії містечко почали називати Проскурів (Проскуров).
16 січня 1954 року, коли в СРСР святкували 300-річчя приєднання України до Росії, Проскурів було перейменовано на честь Богдана Хмельницького, який здійснив цей політичний акт. Втім, слід зауважити, що сам Проскурів (тобто сучасний Хмельницький) тоді до Росії жодним чином приєднаний не був, і залишався під владою Польщі аж до 1793 року.
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Безбар’єрність стає стійкою тоді, коли є люди, які щодня тримають її у фокусі уваги в громадах, міністерствах та інших установах. Саме про це йшлося під час першої зустрічі мережі амбасадорів безбар’єрності.
У сучасному мегаполісі, де кожна хвилина на рахунку, вантажне таксі київ стало незамінним рішенням для тих, кому потрібно швидко та зручно перевезти речі, меблі, будматеріали чи обладнання. Така послуга поєднує оперативність, доступність та індивідуальний підхід до кожного клієнта.
Сьогодні свій ювілей святкує директорка Тернопільської спеціалізованої школи №7 — Галина Миколаївна Костюк.
Питання належного оформлення трудових відносин – один із пріоритетних напрямів роботи Державної податкової служби, органів місцевого самоврядування та Держпраці. Тож сьогодні в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області було проведено спільну робочу зустріч за участі в. о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Ольги Ліщинської, заступника начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Віктора Андрійчука та фахівців відомств.
Інтерактивна зустріч була проведена в рамках рамках поїздок Центру регіонами України. Учасники мали змогу ознайомитися з роботою Верховної Ради, її функціями та структурою.