Досліджуючи столицю Данії, мандрівники Анна Думанська та Богдан Місюренко виявили, що там велосипедів більше, ніж мешканців.
Столиця Данії хмельничанам дуже сподобалася. Вони вирішили довіритися пішохідному маршруту, зазначеному на безкоштовній карті міста (її можна взяти в туристичному інформаційному центрі біля головного залізничного вокзалу Копенгагена або в приміщенні вокзалу).
Серед місць, які запам’яталися Ані і Богдану, можна виділити Королівський сад — парк у старому центрі міста, який збирає на своїй території тих, хто любить насолоджуватися тишею і зеленню. Тут люблять проводити час не тільки діти зі своїми батьками, а й люди похилого віку, гуляючи по соковитій травичці і вбираючи в себе атмосферу спокою й умиротворення.
“Як тільки ми увійшли в парк, почули гучний веселий сміх натовпу. Пішовши на звук, ми побачили ляльковий театр. Старенький дідусь зі своїм помічником розважав дітей забавними й повчальними виставами просто неба, –розповідають автостопники. – Після відвідування саду наповнюєшся приємними відчуттями, адже так мило спостерігати за парою літніх людей, які гуляють, тримаючись за руку, або як закохані парочки сидять або лежать на покривалах, насолоджуючись бутербродами і компанією одне одного”.
Зате знаменита Русалонька — пам’ятник персонажу з казки Андерсена видалася мандрівникам не цікавою та нудною.
Пам’ятник, відкритий 100 років тому, розташований в порту Копенгагена. І хоча він настільки популярний серед туристів, розміри він має невеликі – 1,25 м заввишки. При цьому історія виготовлення його досить цікава. Її замовив син засновника пивоварні «Carlsberg», якому дуже сподобався балет за мотивами казки в Королівському театрі Копенгагена. Він просив прима-балерину, щоб вона була моделлю для статуї, але балерина вирішила непристойно позувати в оголеному вигляді, і скульптор використовував її як модель тільки для голови «Русалочки», а для фігури «Русалочки» позувала дружина скульптора.
“Коли ми почали шукати інформацію про цю пам’ятку, наткнулися на забавні факти про неї. Виявляється, статую облюбували вандали, і за 40 років їй раз відпилювали і викрадали голову і руку, багато разів її бруднили фарбою різних кольорів, один раз її підривали, кілька разів її одягали в хіджаб і паранджу, також на ній виявляли ліфчик і навіть приклеєний фалоімітатор! – розповідають Аня і Богдан. – Коли Русалочку возили на виставку в Шанхай, щоб уникнути вандалізму, маршрут переміщення пам’ятника був засекречений, а на виставці вона перебувала під постійною охороною. Дивно, що такий непоказний маленький пам’ятник став предметом такої великої уваги засобів масової інформації, чим привернув в країну багато туристів. Це нам нагадало історію пісяючого хлопчика в Брюсселі”.
Та найбільше у столиці Данії мандрівників вразила кількість велосипедів.
“Навіть на вулицях Азії кількість двоколісних конячок набагато менша, ніж в Копенгагені. І хоча тут майже скрізь є велосипедні доріжки, іноді просто страшно пересуватися містом. Варто обережно йти по тротуару і переходити дорогу, щоб випадково не потрапити під колеса”, – застерігають хмельничани.
Данській велосипедній культурі стільки ж років, скільки існує велосипед. Копенгагенці користуються велосипедом з 1880-х років. Тоді це було найшвидшим і найпростішим способом пересування містом. На вулицях Копенгагена можна було пліч-о-пліч побачити городян всіх соціальних верств на велосипедах. Мати з сім’ї середнього достатку їхала додому з продуктами, директор банку сідав на велосипед по дорозі на роботу, і молодий ремісник їхав на велосипеді, перевозячи свою продукцію.
Після Другої Світової війни в 1950-х роках копенгагенці пересіли на автомобілі, та нафтова криза 1970-х років повернула популярність двоколісним коням. Сьогодні 50% копенгагенців пересуваються щодня на велосипеді. Більшість з них робить це круглий рік – навіть і в дощ, і в сніг. Цікаво, що в Копенгагені велосипедів на 40 тисяч більше, ніж жителів. Навіть більшість (63%) членів Датського парламенту їздять на роботу на велосипеді.
Розвиток інфраструктури – це не єдиний напрямок роботи Копенгагена зараз. У ці дні Муніципалітет Копенгагена відправляє 50 «карма-поліцейських» на велосипедні доріжки міста, щоб забезпечити підтримання гарної датської велосипедної культури і позитивної «вело-карми». Протягом двох тижнів вони будуть роздавати карма-тістечка велосипедистам, які гарно себе поводять і створюють позитивну «вело-карму».
Читайте також, як у данському містечку Орхус можна потрапити у Середньовіччя.
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Безбар’єрність стає стійкою тоді, коли є люди, які щодня тримають її у фокусі уваги в громадах, міністерствах та інших установах. Саме про це йшлося під час першої зустрічі мережі амбасадорів безбар’єрності.
У сучасному мегаполісі, де кожна хвилина на рахунку, вантажне таксі київ стало незамінним рішенням для тих, кому потрібно швидко та зручно перевезти речі, меблі, будматеріали чи обладнання. Така послуга поєднує оперативність, доступність та індивідуальний підхід до кожного клієнта.
Сьогодні свій ювілей святкує директорка Тернопільської спеціалізованої школи №7 — Галина Миколаївна Костюк.
Питання належного оформлення трудових відносин – один із пріоритетних напрямів роботи Державної податкової служби, органів місцевого самоврядування та Держпраці. Тож сьогодні в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області було проведено спільну робочу зустріч за участі в. о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Ольги Ліщинської, заступника начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Віктора Андрійчука та фахівців відомств.
Інтерактивна зустріч була проведена в рамках рамках поїздок Центру регіонами України. Учасники мали змогу ознайомитися з роботою Верховної Ради, її функціями та структурою.