В Кіровограді провели засідання Круглого столу «Війна і Мир»

Необхідно зазначити, що проведення круглих столів з обговорення актуальних питань сьогодення шляхом залучення відповідних фахівців давно стало окремим та системним напрямком роботи обласного художнього музею, що цілком відповідає європейським традиціям, зокрема – практиці засідань британських клубів з чітко обмеженим контингентом учасників.

Але унікальність і неординарність події, що відбулася в мистецькій перлині Кіровоградщини, полягає ще і в тому, що на відміну від інших традиційних круглих столів, даний захід проводився в рамках ініціативи «Аспен-Україна», мета якої – обговорення на рівні дискусії певної проблеми, беручи за основу наукові праці видатних істориків, філософів, політологів, журналістів тощо. Попереднє засідання круглого столу даного формату відбувалося в музеї на тему «Після війни – мир!», мало схвальні відгуки учасників та організатори отримували пропозиції щодо проведення наступного заходу.
 

У даному випадку за основу були взяті праці відомих філософів та теоретиків з питань війни та миру – Сунь-Цзи «Мистецтво війни», Карла Клаузевіца «Про війну», Гуго Гроція «Про право війни та миру», Мішеля Ревона «Основи філософії війни та миру», Зиґмунда Фрейда «Лист Енштейну. Чому війна?» та інших. Сучасних українських теоретиків презентував відомий політолог Юрій Буздуган, чия праця «Геополітики України. Вступ» відрізнялася від інших орієнтацією саме на історію України, зокрема – її сучасний етап.

Кожен з цих фахівців по своєму розкривав масштабні питання – «Що таке війна?», «Мета війни?», «Як вигравати війни?», «Місце України у поточній війні?», «Як Україні виграти війну?» (на останні два, природно, відповідав Юрій Буздуган).

Учасниками Круглого столу «Війна і Мир» стали історики, краєзнавці, громадські діячі, і що особливо важливо – безпосередні учасники російсько-української війни та дружини і вдови військових. Формат Круглого столу зобов’язував присутніх, не виходячи за рамки регламенту, висловлювати свою думку з вище перелічених питань, спираючись на постулати визнаних фахівців з  теорії, тактики та стратегії війни.

Початок засідання цілком відповідав запропонованим правилам гри. Аудиторія дійшла консенсусу щодо актуальності висловлювань, зроблених декілька століть тому назад, зокрема відносно того, що війна – це акт насилля, мета якого – нав’язати свою волю супротивнику, що найвищий рівень військового мистецтва – перемогти супротивника стратегічно ще до початку битви, що довготривала війна – найгірший варіант розвитку подій, який підриває економіку обох ворогуючих сторін, що у глобальних війнах переможців не існує, а військова перемога не завжди означає перемогу економічну і геополітичну та багато іншого.

Причому, характерною ознакою дискусії стало те, що присутні найбільше цитували саме Сунь-Цзи, що вкотре продемонструвало актуальність східної мудрості навіть в умовах сучасного урбанізованого світу.

Саме з вислову Сунь-Цзи «Війна – це шлях обману» засідання Круглого столу і вийшло за межі запропонованого формату, переключившись на болючі питання сьогодення. Погоджуючись з філософом щодо доцільності використання обману проти військового супротивника, присутні висловили переконання щодо неприпустимості обману з боку влади по відношенню до власного народу.

З цього моменту тема сучасної війни (так зване АТО) стало основною домінантою дискусії. Було висловлено багато критичних зауважень в адресу сучасної української влади, її тактичних та стратегічних прорахунків, проявів неповаги до учасників війни, української бюрократії, що гальмує розвиток країни, олігархічні війни, що ставлять країну на межу катастрофи. Була проведена цікава історична паралель, яка прозвучала у даному контексті як застереження. Було нагадано, що свого часу, хоробрі греки часто перемагали персів на полі бою, але, в кінцевому рахунку, роз’єднаність греків та персидське золото зводили нанівець усі військові перемоги еллінів, поки Олександр Македонський не знищив запроданців і не об’єднав греків в єдину націю, дійшовши з нею до Індії.

І все ж таки головним героєм Круглого столу стала людина, яка пройшла через пекло війни, і чиї спогади про побачене та відчуте на війні стали вищими та важливішими за будь-які теоретичні сентенції як філософів минулого, так і присутніх. І це був дуже важливий фактор даного зібрання, заради якого було варто пожертвувати регламентом та запропонованими правилами дискусії.
Саме тому не вдалося повністю реалізувати заплановану програму Круглого столу, зокрема – здійснити перегляд цікавих відеосюжетів відповідного тематичного спрямування та декілька інтерв’ю з українським політологом Юрієм Буздуганом. Присутні встигли переглянути тільки одне інтерв’ю з відомим політологом, переконавшись у високих професійних якостях та харизмі останнього. Тож їм було запропоновано та надано можливість переглянути інші відеосюжети самостійно, як і фільм-притчу «Герой», яка є не тільки зразком високого рівня кіномистецтва, а й такої невмирущої  та актуальної східної філософії.