В Кіровограді розгорнуто експозицію «Сценічне мистецтво», присвячену Міжнародному дню театру.

Міжнародний день театру відзначається щорічно, починаючи з 1962 року.  Свято встановлене в 1961 році у Відні на ІХ Конгресі Міжнародного інституту театру – це міжнародна театральна організація, заснована ЮНЕСКО в 1948 році у Празі. Цього дня у всьому світі проходять безліч театральних заходів, до цього свята приурочуються прем’єри вистав.

Найперші театри з’явились у стародавній Греції, згодом у Китаї, Індії, а  в X столітті з’являться зачатки так званого Європейського театру. Слово «театр» походить від грецького «theatron», і означає місце для видовищ, а також місце, призначене для показу драматичних творів мистецтва перед публікою.

Театр  - одне з найдавніших мистецтв, яке вбирає в себе безліч елементів. Його елементи можна спостерігати у звичаях та обрядах. Відомо про велич театрів різних епох. Давньогрецькі та давньоримські театри досі полонять уяву своєю масштабною та дивовижною архітектурою.

Біля витоків українського професійного театру стояли видатні корифеї української сцени: М. Кропивницький, І. Карпенко-Карий, М. Садовський, П. Саксаганський, М. Заньковецька. У 1882 році  на сцені театру в Єлисаветграді відбулась прем’єра «Наталки-Полтавки» за І. Котляревським.

Мистецтво театру носить колективний характер. З найдавніших часів у створенні вистави брали участь не тільки актори, але і сценарист, який написав п’єсу, і художник, який створив декорацію і музикант, який написав музику, і актори, які грають окремі ролі, і режисер, який керує творчою роботою.

Експозиція «Сценічне мистецтво» присвячена творчості художника - земляка, члена Спілки художників СРСР  Миколи Тимофійовича Добролежи (1925-2008), який був автором декорацій для понад 100 вистав, що йшли на театральних підмостках Кіровограда, Дніпропетровська, Миколаєва, Одеси, Києва.

Микола Добролежа народився 22 грудня 1925 року в селі Скопіївка Добровеличківського району Кіровоградської області. Після закінчення Другої Світової війни навчався в Одеському художньому училищі. Повернувшись на Кіровоградщину, працював художником-постановником Кіровоградського музично-драматичного театру ім. М.Кропивницького (1953-54 рр.).

Микола Тимофійович був різноплановим художником. Працював художником у театрі, художником обласної газети «Кіровоградська правда», а також художником-оформлювачем Кіровоградських художньо-виробничих майстерень Художнього фонду УРСР. Одночасно з роботою в Кіровограді, навчався в Українському поліграфічному інституті імені І.Федорова у Львові.

Виставкова діяльність митця різноманітна. З 1954 року бере участь у всеукраїнських, а з 1967 року – у всесоюзних та зарубіжних мистецьких виставках. У 1970 році стає членом Спілки художників СРСР. Перша персональна виставка майстра відбулась у Кіровограді у 1975 році. За розвиток художнього мистецтва він був нагороджений багатьма нагородами.

Основні галузі його творчості – сценографія, станкова та книжкова графіка. У станковій графіці відобразив події Другої Світової війни та теми прадавньої історії українського народу за мотивами народних пісень та дум.

Твори митця зберігаються в багатьох музеях України, приватних колекціях.

В експозиції представлені роботи художника з фондового зібрання музею: ескізи до п’єси «Мартин  Боруля» (І. Карпенко – Карий),  ескіз до п’єси «Дай серцю волю, заведе в неволю» (М. Кропивницький)» та сцена до вистави «Майська ніч» (М. В. Гоголь).