Всеукраїнський тиждень паліативної допомоги

   У Департаменті охорони здоров’я КМДА інформують – у другу суботу жовтня у світі відзначають день паліативної допомоги. Традиційно йому передує тиждень паліативної допомоги в Україні, який передусім має на меті привернути увагу суспільства до усвідомлення важливості проблеми достойного завершення людського життя, гуманного ставлення до безпомічних, тяжко хворих людей.

   У профільному департаменті зауважують, що головним чином паліативної допомоги потребують, онкологічні хворі, а також хворі на СНІД та туберкульоз особи на термінальних стадіях хвороби. Рівень онкологічної захворюваності у Києві потребує збільшення обсягів гарантованої доступної спеціалізованої паліативної медичної допомоги. Вона має бути спрямованою на ефективне вирішення медико-соціальних проблем невиліковних хворих та членів їх родин, забезпечення для них гідної якості життя. Зауважимо хоспіс є державним медичним закладом для інкурабельних (невиліковних) хворих, метою якого є забезпечення їм паліативного (симптоматичного) лікування, підбір необхідної знеболюючої терапії, надання медико-соціальної допомоги, догляду, психологічної підтримки пацієнтів та родичів під час його хвороби, а також після його смерті. Світовий досвід свідчить про доцільність створення спеціалізованих хоспісних закладів. Загальна паліативна допомога надається як вдома, так і у закладах охорони здоров’я, що надають первинну медичну допомогу. Спеціалізована паліативна допомога надається мультидисциплінарною командою фахівців вдома і у закладах охорони здоров’я вторинного та третинного рівнів.

   До складу команди входять медичні працівники, які отримали спеціальну підготовку з надання паліативної допомоги, серед них: психологи, соціальні працівники, спеціалісти з надання духовної підтримки та інші фахівці за потребою, а також волонтери, найближчі родичі або законні представники пацієнта. Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я, паліативна допомога в Україні, надається пацієнту від моменту встановлення йому медичними працівниками діагнозу невиліковного прогресуючого захворювання, є безоплатною, здійснюється за направленням закладу охорони здоров’я, ґрунтується на принципах гуманності, доступності, високої якості, безперервності та наступності. Рішення про госпіталізацію приймає лікуючий лікар при неможливості надання паліативної допомоги вдома за умови поінформованої згоди пацієнта та його законних представників. Паліативна допомога пацієнтам, хворим на туберкульоз та на ВІЛ-інфекцію/СНІД, надається у відповідних спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах. Наразі у Києві офіційно працюють три хоспіси. Зокркма: відділення паліативної медицини на 25 ліжок Київського міського клінічного онкологічного центру (вул. Верховинна, 69), хоспісне відділення на 25 ліжок Київської міської клінічної лікарні №2 (вул. Попудренка, 36), хоспісне відділення на 70 ліжок Київської міської клінічної лікарні №10 (проспект Голосіївський, 59-А). Якщо після перебування у стаціонарі протягом двох-трьох тижнів є можливість для повернення хворого додому, то подальшу допомогу надають співробітники патронажної служби Київського міського клінічного онкологічного центру. Патронажна служба обслуговує на дому хворих Святошинського району.

   Персонал паліативної служби долає ряд складних особливостей своєї роботи. Всі 100% хоспісних хворих є інвалідами 1 групи, тобто потребують постійного спостереження. До 45% хворих мають порушення тазових органів. 70% – повністю нерухомі, що зумовлює наявність пролежин і вимагає від доглядаючого персоналу великих фізичних зусиль. 50% хворих мають порушення психіки, що створює додаткове емоційне навантаження при спілкуванні.

   Застосування для знеболювання ін’єкційних наркотичних речовин, погодинне їх введення потребує від медичних сестер стаціонару хоспісного відділення особливої уважності та зосередженості в роботі, професійного вміння переключати увагу хворого, створювати для нього відчуття комфорту та захищеності.

kievcity.gov.ua