Хто врятує столичну річку Либідь?

Пізніше приводила в дію водні млини. У радянський період ситуація ускладнилась – життя річки зіпсували забрудненим колектором.

Упродовж останнього століття було декілька спроб зробити «правильний канал по Либіді до Дніпра по стороні Жилянської вулиці», але війни та революція стали на заваді. Але київські архітектори знають, як зберегти річку Либідь: варто відродити природній ландшафт та переоблаштувати прибережну зону.

Її згадали у «Повісті минулих літ», проте забули у Мінекології. Столичну річку Либідь у 2011 році було визнано однією з найбрудніших у Європі. За оцінкою співробітників інституту гідробіології, вона відноситься до групи «дуже забруднених річок». Вода кишить патогенними сальмонелами, що викликають небезпечні кишкові інфекції.

То що ж робити: забути легенду, чи повернути до життя річку? Проблема стану води у річці Либідь не нова. Але Комітет Народного Контролю зацікавила можливість збереження не лише природнього об’єкту, але й пам’ятки історичного характеру. Світовий досвід демонструє приклади порятунку річок, які з небезпечних канав перетворюють на місця культурного відпочинку.

Давайте звернемо увагу на іноземний досвід, адже у світі вже навчилися рятувати річки. У південнокорейському Сеулі також є своє Дніпро – річка Хан, проте найвідомішою в історії міста залишається річка Чон-Гі-Чун, до порівняння з київською Либіддю.

Так само як і Либідь, її спершу перетворили на колектор, а пізніше навіть на естакаду. Лише завдяки ініціативі тамтешнього мера водойму врятували та створили навколо неї зону відпочинку.

Всього за 5 років, завдяки зусиллям чиновника, води було очищено, там знову з’явилися риба. Уздовж течії річки розташувались штучні водоспади, фонтани, з’явилось нічне освітлення.

А що ж в Україні?

Ми звернулись до підготовлених ecocenter      матеріалів, та виявили, що рішення запропонувала команда небайдужих київських архітекторів на чолі із Семеном Поломаним, які розробила проект «Відродження зеленої тканини та блакитних артерій». Він покликаний відновити природний зелений ландшафт Києва та малі річки міста. Зокрема, архітектори представили комплексну схему трансформації ділянки між вулицями, прилеглими до річки Либідь: Антоновича, Малевича, Короленківської, Байкової та Фізкультурної. Переоблаштування покинутої промислово-складської території вздовж берегів річки та відродження природних ландшафтів планується провести до 2050 року у 4 етапи. Зауважимо, що проект вже було відзначено спеціальною премією конкурсу User-Generated Kyiv міжнародного архітектурного фестивалю CANactions 2014.

Комітет Народного Контролю закликає до збереження природніх пам’яток, що мають історичне минуле, підтримує згаданий проект та буде слідкувати за ситуацією з екологічно-історичною реабілітацією річки Либідь.

Поліна Опухла
Всі статті автора