Горіння торф’яників в Київській області

Горіння торфовищ та лісів, дим яких огорнув Київ та інші міста й села України, про є інформація у матеріалі під назвою «Одісея пожеж України 2015» http://biznesoblast.com/society/49678/, вкрай негативно впливає на здоров’я людей. Торф’яний дим є більш небезпечним, ніж деревний, оскільки до складу торфу входять органічні речовини, які при згорянні виділяють велику кількість вуглецю, сірки та азоту.

До речі, як показують статистичні дані найбільші запаси торфу в Україні зосереджені у північних регіонах – Волинській, Ровенській, Сумській, Чернігівській та Житомирській областях. Наявність потенційно вогненебезпечних ділянок навколишнього середовища у поєднанні з сучасними різкими змінами клімату в бік різко континентального створює велику загрозу загоряння – одного недопалка достатньо для виникнення пожежі, що знищить гектари торфовищ, лісу та поставить під серйозну загрозу здоров’я населення України. Часто густо причиною таких пожеж окрім екології і пересихання територій стають випалювання стерні, що повсюдно практикується в Україні всупереч законодавству, що, як кажуть екологи також суттєво впливає на рівень забруднення повітря і створює додатковий ризик лісових пожеж. Екологи неодноразово сигналізували про це владі і наголошують на тому, що власники посівів повинні нести кримінальну відповідальність, якщо замість традиційного дискування стерні підпалюють її.

Фахівці Київської державної міської адміністрації порекомендували мешканцям Києва і міст загоряння торфу закрити вікна, провітрювати приміщення у вечірній і нічний час. При посиленні запаху гару використовувати захисні маски, віконні та дверні прорізи завішувати вологою тканиною (простирадлами, марлею). А також обмежити прогулянки дітей, і в разі необхідності використовувати вологі пов’язки для захисту органів дихання.

У районі найбільшої небезпеки біля Ірпеня, як повідомили нам місцеві жителі «Дим не дає дихати і роз’їдає очі, за метр від машини на дорозі нічого не видно.

Через погану видимість близько 200 авто стоять на роздільній смузі. Фури стоять на узбіччі», - повідомив Олександр, мешканець міста Ірпінь.

За інформацією, зважаючи на складну ситуацію на дорозі, ДАЇ планує перекрити рух на цій частині траси.

Держслужба теж не залишилась осторонь і зробила наступне повідомлення: «Торф’яні пожежі створюють небезпеку провалу в прогорілий грунт людей і техніки, у зв’язку з чим рятувальники закликають Вас бути обережними та не перебувати поряд з небезпечними місцями».

Торф повільно прогорає на всю глибину залягання, яка може досягати 6-8 і більше метрів. Тривалий час там після вигоряння зберігається висока температура, тому провалившись в районі торф’яної пожежі людина може бути приреченою.Ліквідація горіння здійснюється за допомого води з пожежних стволів, що подається до осередків загорання потужними насосними станціями служби «101». На допомогу  рятувальникам прийшли працівники водного, лісового господарства, місцевого населення, які усі разом намагаються подолати пожежу і уникнути ситуації по розповсюдженню диму.

Довідка редакції

Як показав 2015 рік, Україна цього річ найбільш вражена пожежами. Отож, постає доцільне запитання: «Як вирішити проблему?». На що, поспілкувавшись із пожежниками, еклогами і спеціалістами лісового господарство та агрономії ми виділили такі основні пункти:

- Відновлення меліорованих ділянок з метою їх заводнення.

- Відродження малих річок в Україні, їх очистка та підтримка протоку води. В Україні існує низка обласних програм щодо відродження малих річок; захист малих річок прописано у деяких державних документах; з 1 грудня 1991 року Україна є Стороною Рамсарської конвенції про водно-болотні угіддя (на території України знаходиться 33 водно-болотних угіддя загальною площею 744 тис. га, які підпадають під охорону цією конвенцією). Але через відсутність належного фінансування ці програми майже не впроваджуються в життя.

- Інформаційно-просвітницька робота з населенням щодо того, яка небезпека криється в недбалому ставленні до природи і землі. Безпосередньою причиною виникнення більшості природних пожеж є людська діяльність: недопалки, які не було загашено, залишені без нагляду розпалені вогнища у місцях відпочинку, розбиті скляні пляшки, які на спекотному сонці виконують роль збільшувального скла, від якого займаються суха трава та листя, сміттєзвалища і їх підпал, випалювання стерні на полях країни, меліоративні роботи (висушування болотистих ґрунтів з метою їх господарського освоєння та видобутку торфу). Осушення земель суттєво порушує екологічну рівновагу, тому такі зони в період літньої спеки стають особливо вогненебезпечними.

Костилєва Наталія
Всі статті автора