Місто Калинівка, що знаходиться у Васильківському районі на Київщині, нараховує приблизно шість тисяч мешканців. Містечко невелике: чистенькі вулиці, парк з фонтанами та дитячим майданчиком, чисте повітря та незвична, як для мешканця мегаполісу, тиша.
Саме сюди випало мені журналістське відрядження редакції КНК Медіа – у пошуку тем для матеріалів. Йдемо в народ!
Найбільш популярне місце для калинівчан – ринкова площа біля вокзалу: з самого ранку тут багато людей та відбувається активний міський рух. Людей у неділю на ринку багато, настрій добрий, бо вихідні у Калинівці – то пора, щоб побалакати та побачитись!
Гуляю містом, мені все цікаво: і як живуть, і як працюють місцеві. Слухаю розмови, питаю ціни на ринку, чую де які проблеми. Ціни, зазвичай, не столичні. Робота є, всі чимось займаються: хто вчителем працює, хто перукарем, хто на землі працює весь день, а на вихідні до ринку йде – щоб продати городину. Звичайне таке собі життя маленького селища. Але ж є і свої нюанси – тут проживає багато киян.
Оксана, живе у Калинівці майже сім років: «Продали з чоловіком квартиру у столиці, переїхали сюди, бо купили тут власний будинок. Ні дня ні шкодуємо, роботи, звісно, багато, але тут так добре!».
Оце так! Питаю, чи багато ще перебрались сюди з Києва людей? Сміється. Каже, що дуже багато, бо життя за великим містом зовсім інше – затишне, правильне якесь. Каже, що дуже втомились у мегаполісі. І ніхто не шкодує з тих, хто переїхав.
Питаю, чи не нудно тут жити? Знову сміється та каже, що нудьгувати ніколи – власне подвір’я та будинок потребують щоденного догляду. Але й до кіно хочеться інколи. У Василькові теж кіно немає, а з Києва не доберешся вночі. Все інше є: ресторани, кафе, парк. А от кінотеатру немає – і це проблема.
Йду далі – попереду Будинок культури та Будинок творчості. Місцевий будинок юнацької творчості, як потім з’ясувалось, – гордість Калинівки, бо там працює вже майже тридцять років людина, повністю віддана своєї справі. Зовуть його Юрій Федорович, він керує гуртком технічної творчості. Всі хлопчаки Калинівки його знають та поважають, бо він вчить по-справжньому. Золоті руки майстра знають взагалі всі жителі містечка, бо шанована людина – усі поважають!
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Юрій Федорович з Чорнобиля: після аварії поселився тут, прижився, як сам каже. Міг би жити у Москві, бо там навчався, але обрав затишок. Калинівку вважає рідним місцем, а калинівчани вже 29 років вважають його своїм! Життя Юрія Федоровича потребує окремої статті, бо дуже цікава людина. Ось і тема для майбутнього матеріалу!
А на площі біля ринку агітаційні палатки, бо скоро місцеві вибори. Мені теж це цікаво – що кажуть люди, адже село має свої проблеми. Вони, хоч і не відрізняються взагалі від інших сіл та містечок, та все ж індивідуальні: там побудували, і тут не доробили, а за це і не береться ніхто...
Запитую про вподобання політичні: є кандидати від різних партій, але, здається, тут люблять радикальну партію Ляшка. Питаю у місцевих: «.. просто так берете агітпродукцію, щоб було?». Ні, кажуть, своїх кандидатів знаємо! Ось вам і тихе містечко Калинівка, думаю я собі, знають та розбираються чітко – за кого голосувати будуть, хоча до виборів ще два тижні!
Хоча це все тільки прогнози. Вибори все покажуть, хто за кого і чому. І що з того вийде потім, адже кожен політик перед виборами гарно розказує, а от результати цих обіцянок… Але добре, що люди мають власну думку, все бачать та розуміють. Добре. Продовження буде!
Ткаченко Юлія
Всі статті автора
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Безбар’єрність стає стійкою тоді, коли є люди, які щодня тримають її у фокусі уваги в громадах, міністерствах та інших установах. Саме про це йшлося під час першої зустрічі мережі амбасадорів безбар’єрності.
У сучасному мегаполісі, де кожна хвилина на рахунку, вантажне таксі київ стало незамінним рішенням для тих, кому потрібно швидко та зручно перевезти речі, меблі, будматеріали чи обладнання. Така послуга поєднує оперативність, доступність та індивідуальний підхід до кожного клієнта.
Сьогодні свій ювілей святкує директорка Тернопільської спеціалізованої школи №7 — Галина Миколаївна Костюк.
Питання належного оформлення трудових відносин – один із пріоритетних напрямів роботи Державної податкової служби, органів місцевого самоврядування та Держпраці. Тож сьогодні в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області було проведено спільну робочу зустріч за участі в. о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Ольги Ліщинської, заступника начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Віктора Андрійчука та фахівців відомств.
Інтерактивна зустріч була проведена в рамках рамках поїздок Центру регіонами України. Учасники мали змогу ознайомитися з роботою Верховної Ради, її функціями та структурою.