Нестача питної води – лише одна з проблем Васильківщини

Ця проблема справила глибоке враження на голову КНК Леоніда Сівакова, який взяв ситуацію на контроль та вже допомагає її вирішити власними силами. Тим не менш, опитування громадян показало, що у Васильківському районі існує велика кількість інших болючих питань та невирішених проблем. Журналісти КНК Медіа провели рейд по селам району і зібрали найпоширеніші та самі болючі проблеми його жителів.

Завдяки співпраці кандидатів у депутати Київської обласної ради Леоніда Сівакова та Михайла Помагайба, а також колишнього селищного голови Калинівки Віталія Скрипки, вже в цю неділю в Калинівці з’явиться 40-метрова артезіанська свердловина з чистою водою. Місцеві мешканці з нетерпінням чекають на відкриття бювету, який розташується на території Собору Всіх Святих Землі Української. До речі, тут – чи не єдиний в містечку колодязь, воду з якого вважають питною. Люди займають чергу за водою: хто прийшов із чотирма бутлями, хто з двома. А одна пенсіонерка набирає один шестилітровий бутель та каже, що може ходити по воду двічі на тиждень, тому доводиться економити. Складно собі уявити: 12 літрів води на тиждень використовує ця жіночка для приготування їжі та чаю. Посуд вона миє технічною водою із ближнього колодязя. Та, на щастя, незабаром проблему з питною водою в Калинівці буде вирішено!

В Данилівці, наприклад, люди в один голос жаліються на невиправдано високі ціни на газ. Говорять, що за місяць їм доведеться заплатити від 3000 до 7000 гривень за газопостачання. А при мінімальних зарплатах та пенсіях – сума до сплати за газ значно перевищує дохід селян.

«Мушу заплатити за газ більше 3000 гривень на місяць. А де взяти ті гроші? На мені – мала дитина, яку необхідно зібрати до школи та мати-інвалід, яка потребує догляду: одні памперси коштують більше 600 гривень. В людей просто немає грошей на їжу, доводиться виживати, а тут іще віддавати останні копійки за газ. Я б запросила сюди Яценюка, щоб він подивився, як тут люди виживають і що він накоїв з нашим життям!», – ледь не плачучи промовляє продавчиня місцевого магазину. До речі, за словами місцевих жителів, газ – розбавлений. Він майже не горить. За що ж люди змушені платити шалені гроші?

Жаліється іще одна жителька Данилівки, якій вже чотири місяці на Кожухівській птахофабриці ПАТ «Кожухівське» не виплачують заробітну плату: «Наче всі працюють, кури є, яйця є, а грошей – нема».

Окрім цього, місцеві мешканці скаржаться на відсутність опалення: котельня не працює, мешканцям запропонували переходити на індивідуальне опалення помешкань. Однак, це непідйомні кошти для населення, а можливості встановлення індивідуального опалення в кредит, на жаль, немає. Судячи з цього, можна зробити висновок, що комунальники просто не підготувалися до опалювального сезону та просто хочуть зараз звалити свою роботу на плечі громадян.

Також існують проблеми, пов’язані з відсутністю облаштованих зупинок громадського транспорту, стоянок для автомобілів; поганий стан доріг та освітлення, проблеми з трансформаторами, напівзруйнована дорога – через не відремонтовану греблю, яка знаходиться між Данилівною та Кожухівкою.

Місцеві мешканці вимушені терпіти сморід від сміття, яке ніхто не вивозить – тут його прийнято спалювати, забруднюючи екосистему та погіршуючи стан здоров’я людей. Часто-густо вимикають світло в оселях, а очисні споруди Данилівки забиті відходами, привезеними з прилеглих районів.

Цвинтар в селищі занедбаний. «Пам’ятник жертвам Голодомору» на цьому цвинтарі – вже почав руйнуватись та потребує реконструкції.

До речі, є в Данилівці чудова хатинка, побудована в 1971 році – колишня сільрада. Вже 5 років тут функціонує Музей старожитностей Васильківського району. Вхід до музею безкоштовний. Місцеві жителі самотужки підтримують музей, приносять експонати: старовинні глечики, фотокартки, вишиванки, ікони, картини та інше. Працівниця музею каже, що зарплатню платять, трохи газу надають, але опалення поки не включили – тому й холодно в музеї. Інших інвестицій в музей, від голови сільради, не надходить. А тим часом, музей надзвичайно популярний не тільки серед місцевих школярів, а й серед іноземців та народних майстрів.

А у Варовичах вартість кубометра ХОЛОДНОЇ ВОДИ становить 22(!) гривні. Можновладці пояснюють обуреним мешканцям таку нереальну вартість води необхідністю часто замінювати насоси, що перегорають.

У Кожухівці – ті ж самі проблеми, що й у Данилівці. Але у цих двох селищ є одна проблема на двох: плачевний стан медпункту. Фельдшер Ольга Суходольська обурена станом медпункту, в якому працює.

«Це жах! Ні ремонту, ані необхідних умов для роботи лікаря немає! Ніде помити руки перед тим, як робити укол. Банального анальгіну чи ношпи в аптечці не знайдеш, бо фінансування практично відсутнє. Ми з напарницею живемо у ФАПі в Кожухівці та не можемо добитися отримання документів для підключення опалення», – каже вона.

Крім того стверджує, що маніпуляційного кабінету немає зовсім. Розмістили її в приміщенні сільради, води в медичних кабінетах немає, про ремонт можна тільки мріяти, а все необхідне доводиться купувати за власний кошт. За рік Ольга приймає 2000 осіб, на виклики їздить на велосипеді, який ледь випросила у керівництва. Необхідні ліки люди приносять на прийом самі, бо фінансування та забезпечення медпункту нікого не цікавить. За всі три роки, що Ольга працює в Данилівці, медикаменти з лікарні до Фельдшерського апаратного пункту надійшли всього двічі! Сподіватись молодому фельдшеру більше немає на кого: вона б і хотіла залишитись працювати в селищі, однак належним житлом та умовами для існування – лікарів не забезпечують. А потім питають куди поділись світлі уми країни? Утекли від цих злиднів, завдяки бездіяльності та жадібності голів усіляких рад. Таких лікарів, як Ольга Суходольська, голова сільради має на руках носити та вигризати зубами з бюджету кожну копійчину для підтримки життєдіяльності медпункту у власному селищі.

Окрема тема для скарг: стан дитячих садків та майданчиків в обох селищах. І в Кожухівці, і в Данилівці, дитсадки потребують негайного ремонту. А дитячі майданчики, яким вже по 50 років, необхідно замінити на сучасні спортивно-ігрові комплекси. В дитячому садку «Золотий півник», наприклад, досі немає опалення. До того ж батьки мусять самотужки годувати своїх дітей – вони приносять овочі з яких готують обіди дітлахам. А де ж «осіло» державне фінансування дитячого харчування?

Основну причину своїх негараздів місцеві мешканці вбачають у недолугому керівництві, яке не приділяє достатньої уваги розвитку району. Тут декілька сіл об’єднано в одну сільраду і до дальніх куточків фінансування взагалі не доходить. Люди обурені бездіяльністю нинішнього сільського голови та вважають, що він багатіє на їх стражданнях.

Жахнувшись від кількості проблем в Калинівці, Данилівці, Варовичах та Кожухівці, КНК бере на контроль голів сільрад, які зловживають своїми високими посадами заради власної користі.

Марія Шепель
Всі статті автора