Столичні владні структури не знають прав громадян

Однак, звернувшись до КМДА з письмовим запитом про порядок призначення такого помічника, передбаченого чинним законодавством, вона отримала цікаву відповідь.

Річ у тім, що за станом здоров’я Наталія не може самостійно піти в магазин, отримати пенсію і поштову кореспонденцію. Саме в такому випадку особа має право обрати собі помічника, який має право одержувати пенсію, інші виплати та поштову кореспонденцію, що належать цій особі, а також купувати товари невеликої вартості. Положеннями згаданої вище ст. 78 ЦК України передбачено, що ім’я помічника, обраного особою, яка потребує допомоги, реєструється за її заявою органом опіки та піклування, що підтверджується відповідним документом. Згідно з Правилами опіки та піклування, затвердженими 26 травня 1999 року (далі –Правила), такими органами у Києві є районні державні адміністрації.

Однак Цивільний кодекс України і зазначені Правила не містить ані чіткої процедури реєстрації помічника, ані вимог до змісту відповідного документа, ані вказівки на те, хто затверджує його форму.

Логічно було б усунути наявну прогалину в законодавстві Кабміну або іншому центральному органу виконавчої влади шляхом прийняття нормативно-правового акта, який поширювався б на всю територію України. Однак цього зроблено не було, Тому це питання спробували вирішити органи місцевого самоврядування в різних регіонах України. Так, 20 березня 2014 року виконком Вінницької міської ради прийняв рішення № 664 «Про затвердження Положення щодо призначення та реєстрації помічника фізичній дієздатній особі, яка за станом здоров’я не може самостійно здійснювати свої права та виконувати обов’язки». Подібне рішення № 999 від 22 жовтня 2012 року прийнято і виконкомом Бориспільської міської ради. А от у Львівській і Дніпропетровській областях це питання вирішено через затвердження виконкомами стандартів надання адміністративної послуги з призначення та реєстрації помічника фізичній дієздатній особі, яка за станом здоров’я не може самостійно здійснювати свої права та виконувати обов’язки. Інформація про існування такого порядку або стандарту відповідної адміністративної послуги в Києві на сайтах районних держадміністрацій і КМДА відсутня.

Тому згідно зі ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (далі – Закон) Наталія в письмовій формі попросила КМДА повідомити їй:

1. в якому органі державної влади у м. Києві чи виконавчому органі місцевого самоврядування столиці можна зареєструвати помічника дієздатної особи?
2. яким актом це регулюється?
3. які документи для цього потрібні?

У запиті киянка не зазначила причин свого звернення, і попросила надіслати їй відповідь на адресу електронної пошти, що відповідає нормам Закону. Першим листом начальник управління інформаційного забезпечення та доступу до публічної інформації КМДА Катерина Баранова повідомила запитувача, що запит направлено до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) для опрацювання в установленому порядку. Дійсно законодавством така процедура передбачена.

Однак уже за десять днів ця сама посадова особа повідомила героїню нашої історії про направлення її запиту до Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації за місцем її проживання. Мотивовано це було тим, що за інформацією Департаменту соціальної політики реєстрацією помічника дієздатної особи займаються органи опіки, які діють при районних в м. Києві державних адміністраціях.

Здавалося б, чиновники КМДА зрозуміли, що від них вимагають, і мешканка столиці, нарешті, зможе отримати потрібну інформацію. Яке ж було її здивування, коли замість органу опіки і піклування їй відповіло управління праці та соціального захисту населення Деснянської РДА. Своїм листом ця інстанція з готовністю повідомила Наталію, що з приводу призначення будь-яких державних допомог вона може звернутися туди особисто в зручний для жінки час. Тобто представники владних структур столиці не бачать різниці між призначенням державної допомоги та реєстрацією помічника фізичної дієздатної особи. Це означає лише те, що вони взагалі не знають про таке право громадян. Їм не відомо також те, що надання неповної відповіді запитувач має право оскаржити. У своєму запиті жінка просила надати інформацію щодо порядку реєстрації помічника, включаючи перелік необхідних для цього документів, а не адресу, за якою їй надаватимуть непотрібні послуги.

Така некомпетентність місцевих чиновників вражає, але вона є наслідком недбалості вищих ешелонів влади. Адже Верховна Рада, передбачивши таку важливу для деяких маломобільних груп населення норму, не встановила порядок її реалізації. Усунути це можна внесенням відповідних змін до чинного законодавства.

Мороцька Наталія
Всі статті автора