Пам’ять людська коротка, але наш громадянський обов’язок – пам’ятати та передавати наступним поколінням факти, які створили українську історію. Майже п’ятдесят років потому сталася подія, яку намагались приховати спецслужби та можновладці. Але ми сьогодні знову про це згадаємо!
5 листопада 1968 року сталась у столиці надзвичайна подія: Василь Макух з гаслом «Геть окупантів з України!» спалив себе живцем серед білого дня на вулиці. Свій протестний акт самоспалювання він зробив на людному Хрещатику, наdпроти будинку номер 27.
У цей день місто готувалось до великого радянського свята – 7 листопада. На Хрещатику вже були розвішені червоні прапори та портрети вождів. На головній вулиці міста було досить міліціонерів та «людей у цивільному». Але вони не змогли перешкодити одному патріоту, який з криком «Геть окупантів! Хай живе вільна Україна!» облив себе бензином та підпалив. Живий факел, на який перетворився Василь Макух, став центром уваги для всіх, хто знаходився поруч, усі чули його крики. Що він хотів, зрозуміли всі – це був протест проти колонізації та русифікації України.
Людей відтіснили від палаючого чоловіка, приїхала швидка, міліціонери та агенти КДБ оточили вулицю та почали робити свою звичайну роботу – фальсифікувати події. Лікарям ще у швидкій були дані інструкції – щоб був живий! Але їм це було потрібно лише для того, щоб дізнатися чи не належав Макух до якоїсь невідомої їм націоналістичної організації. Та Василь був одинаком і зробив це за власним бажанням. І з радістю, як розповідають його друзі. Його не врятували, 6 листопада він помер у лікарні не приходячи до тями.
Вже через декілька годин після цієї подій, незважаючи на ретельну працю КГБ, зарубіжні радіостанції на весь світ повідомили таке: «Громадянин України Василь Макух, протестуючи проти комуністичного тоталітаризму, поневолення українського народу й агресії СРСР проти Чехословаччини, здійснив у Києві акт самоспалення. Перед мужнім вчинком українця-патріота схиляє голову вся прогресивна світова спільнота…».
Як кажуть історики, то був перший взагалі в сучасній Європі акт самопожертви проти національного гноблення. Згодом подвиг Василя підхопили інші герої:
Ян Палах (Чехословаччина, січень 1969 року)
Ілля Ріпс (Латвія, квітень 1969 року)
Ромас Каланта та його послідовники (Литва, травень 1972 року)
кримський татарин Муса Мамут (1978 рік).
Всі ці люди пожертвували своїм життям заради однієї мети – вибороти волю своєму народові. Волю від російської окупації!
Також треба окремо сказати про нашого співвітчизника Олексу Гірника, який обрав шлях Василя Макуха та спалив себе 21 січня 1978 року, у 60-ту річницю проголошення УНР. Місце він обрав символічне – Тарасову гору в Каневі. Спалив він себе на могилі Тараса Шевченка в ім’я захисту української мови.
Радянська влада зробила все, щоб стерти з людської пам’яті ці події. Але ми все одно повинні знати та пам’ятати: ці люди робили історію незалежної України.
Кожен рік, 5 листопада, люди приходять до будинку за номером 27 по вулиці Хрещатик… Мовчки стоять навпроти, буває, що і квітку кладуть просто на землю. Пам’ятають!
І ми пам’ятаємо. Слава Україні!
Ткаченко Юлія
Всі статті автора
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Безбар’єрність стає стійкою тоді, коли є люди, які щодня тримають її у фокусі уваги в громадах, міністерствах та інших установах. Саме про це йшлося під час першої зустрічі мережі амбасадорів безбар’єрності.
У сучасному мегаполісі, де кожна хвилина на рахунку, вантажне таксі київ стало незамінним рішенням для тих, кому потрібно швидко та зручно перевезти речі, меблі, будматеріали чи обладнання. Така послуга поєднує оперативність, доступність та індивідуальний підхід до кожного клієнта.
Сьогодні свій ювілей святкує директорка Тернопільської спеціалізованої школи №7 — Галина Миколаївна Костюк.
Питання належного оформлення трудових відносин – один із пріоритетних напрямів роботи Державної податкової служби, органів місцевого самоврядування та Держпраці. Тож сьогодні в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області було проведено спільну робочу зустріч за участі в. о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Ольги Ліщинської, заступника начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Віктора Андрійчука та фахівців відомств.
Інтерактивна зустріч була проведена в рамках рамках поїздок Центру регіонами України. Учасники мали змогу ознайомитися з роботою Верховної Ради, її функціями та структурою.