У Києві відбулась презентація тизера першого повнометражного документального фільму про вишиванку «Спадок нації», зйомки якого були ініційовані членами оргкомітету Дня вишиванки.
Журналісти Комітету Народного Контролю побували на презентації та готові поділитися найцікавішими моментами цієї події.
«Фільм «Спадок нації» — це спроба показати цінність нації через історії конкретних людей», — так почала свою промову автор ідеї та сценарист фільму Леся Воронюк.
Творці фільму Леся Воронюк та Олександр Ткачук, заручившись підтримкою етнографа Олексія Долі, об’їздили десятки міст України та побували за кордоном. «Матеріали збирали не лише в Україні, а й Мурманську (Росія), Мюнхені (Німеччина), Італії, ОАЄ, де живуть українці. Коли ми питали у тих людей, що для них значить вишиванка, вони відповідали, що вишиванка – це те, що ідентифікує їх у світі як українців. Це частинка дому», — поділилася пані Леся.
Сама ідея створення фільму виникла, аби закарбувати інформацію про українські вишиванки в історії. За словами Олександра Ткачука, зараз популярність вишиванок зросла, можливо, це має зв’язок з війною на сході країни. Війна зблизила українців. Але що буде далі? Чи не спаде хвиля популярності вишиванок із закінченням такої трагічної сторінки нашої історії? Адже Україна вже переживала сплеск популярності традиційного одягу, який, на жаль, через певний час знову стих. А тому, щоб подібне не повторилося, українці повинні мати такий фільм, який у всіх подробицях розкриє суть української вишиванки. Адже вишиванка, це не просто одяг або система знаків і символів, а річ, за яку люди вмирали колись і помирають зараз. Це наш генетичний код.
«Фільм — не просто кіно заради кіно. Він спростовує міфи російської пропаганди. Україна єдина! Наприклад, у місті Сватовому, на Луганщині, ми знімали працівницю етнографічного музею. Єдине, що вона попросила після зйомки — показати жителів Луганщини справжніми українцями», — розповів пан Олександр.
Олексій Доля, етнограф: «Професійно вивченням вишиванок я займаюсь вже 30 років, і для мене просто не зрозуміло, чому українці звикли соромитися свого традиційного одягу? Наприклад, японці пишаються своїм кімоно, а українці вважають вишиванки пережитками минулого. Останніми роками, вишиванки тісно ввійшли до нашого життя. Ми навіть стикаємося з вишиванками, як з продуктом ширвжитку. Знаю історію, коли купа сорочок-вишиванок привозилася з Китаю, і люди купували їх, адже в Китаї дешевше! З одного боку, ширвжиток — біда, але з іншого, якщо людина починає свій шлях носіння вишиванок, нехай навіть таких, це великий крок для українців. Можливо, з часом, після таких сорочок, вони почнуть замислюватись над історією та значенням вишиванок, та перейдуть на більш якісні, чисто українські самобутні речі».
Автори фільму повідомили, щоу багатьох куточках України, та й за її межами, вони шукали ту одну, найціннішу для всіх сорочку. І вони таку знайшли. Яка це сорочка, залишається таємницею, творці стрічки сказали лиш те, що ця вишиванка є цінною для кожного з нас, незалежно від віку чи статі, та сорочка — це спадок нації.
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
У процесі пошуку єдиної вишиванки, автори стрічки зняли близько тисячі сорочок, почули не один десяток історій, зокрема й історії із зони проведення АТО.
«Цікаво, але за весь цей час ми не втрапили двох однакових сорочок. Дивовижно, як вишивальниці, без професійної освіти, роблять неймовірні візерунки. А секрет їх в тому, що голку до рук брали постуючи, роботу нікому не показували, та вишивали з любов’ю», — поділилася пані Леся.
Зйомки фільму триватимуть до середини січня. А тому, читачі knk.media, якщо маєте історії, пов’язані з вишиванками, і ви хочете поділитися ними з усіма — звертайтеся до авторів фільму Лесі Воронюк та Олександра Ткачука.
Бюджет фільму складає 620 тисяч гривень. Та зйомки продовжуються, фільм потребує подальших вкладень. «Ми будемо звертатися за фінансуванням до бізнесменів-патріотів, яким не байдужа ця тема. Свою допомогу нам пропонували політики та різні політичні сили, та ми принципово відмовляємося від такої допомоги. Адже часто політики, прикриваючись любов’ю до України, прагнуть лише залишитися при владі. Тому, ми плануємо відкрити рахунок, на який кожен небайдужий українець зможе перерахувати хоч декілька гривень для закінчення фільму», — розповіла Леся Воронюк.
Посипкіна Анастасія
Всі статті автора
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Безбар’єрність стає стійкою тоді, коли є люди, які щодня тримають її у фокусі уваги в громадах, міністерствах та інших установах. Саме про це йшлося під час першої зустрічі мережі амбасадорів безбар’єрності.
У сучасному мегаполісі, де кожна хвилина на рахунку, вантажне таксі київ стало незамінним рішенням для тих, кому потрібно швидко та зручно перевезти речі, меблі, будматеріали чи обладнання. Така послуга поєднує оперативність, доступність та індивідуальний підхід до кожного клієнта.
Сьогодні свій ювілей святкує директорка Тернопільської спеціалізованої школи №7 — Галина Миколаївна Костюк.
Питання належного оформлення трудових відносин – один із пріоритетних напрямів роботи Державної податкової служби, органів місцевого самоврядування та Держпраці. Тож сьогодні в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області було проведено спільну робочу зустріч за участі в. о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Ольги Ліщинської, заступника начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Віктора Андрійчука та фахівців відомств.
Інтерактивна зустріч була проведена в рамках рамках поїздок Центру регіонами України. Учасники мали змогу ознайомитися з роботою Верховної Ради, її функціями та структурою.