За словами світових лідерів, омріяна українцями євроінтеграція в силу політичних та соціальних причин відкладається на «невизначений термін», проте уряд та Парламент продовжують створювати видимість реформ та приведення правового поля України у відповідність до європейських норм та вимог.
Однією зі сфер функціонування державного апарату, яка потребує негайних реформ є пенітенціарна служба. І хоча Мін’юст оголосив 2016 рік «роком реформи пенітенціарної служби», за словами правозахисників та експертів, на сьогодні суттєвих змін чи нововведень у цій сфері не спостерігається. Навпаки, окремі законопроекти, які передбачають гуманізацію виправного процесу в Україні, ліквідацію норм, які сприяють розвитку корупційної складової у роботі адміністрацій колоній, місяцями не включають не розглядаються народними депутатами на засіданнях Верховної ради.
Мова піде про законопроект №2708, який був зареєстрований ще у квітні минулого року та погоджений усіма належними комісіями Верховної ради. Включають у порядок денний його у ті дні, коли народні обранці майже не приходять на роботу, але наступного дня, всупереч вимог регламенту законопроект так і не потрапляє до порядку денного.
Законопроект №2708передбачає вилучення статті 391 з Кримінального кодексу України, яку правозахисники й активісти нарекли «гулагівською».Тієї самої статті, яка передбачає позбавлення волі на строк до трьох років за непокору ув’язненого вимогам адміністрації установи відбування покарання. На перший погляд, формулювання виглядає доречним у практиці роботи з в’язнями і нібито є механізмом регулювання їхньої поведінки. Насправді ж, закон суперечить європейським нормам поводження з ув’язненими, та є пережитком сталінізму, який відмінили у всіх країнах пострадянського простору, в тому числі і Росії.
За словами співавтора законопроекту, експерта «Реанімаційного пакету реформ» Михайла Серебрякова, Стаття 391 ККУ фактично передбачає кримінальну відповідальність за адміністративне правопорушення. Тобто засудженому додають до термiну від 1-го до 3-х років позбавлення волі за незастелене ліжко, неприбрану тумбочку та інші дрібні проступки. «Незважаючи на протиріччя з нормами європейської практики і безглуздість застосування цієї статті, вона досі існує, в тому числі і як інструмент масштабної корупції через шантаж її застосування», - говорить Михайло Серебряков. Станом на 2015 рік експерт зафіксував більше 500 вироків за ст. 391 ККУ. Михайло Серебряков упорядкував у таблиці близько 200 з них, аби не лише народні обранці, а й будь-хто бажаючий міг переконатися в абсурдності подібних прецедентів.
Як запевняють колишні в’язні, які пережили катування у колоніях, статтю 391 використовують і як метод розправи над тими, хто протестує проти незаконних дій адміністрації установи або наважується розповісти про них комусь. Експерт ГО «По захисту прав людини» Олег Цвілий розповідає про один з останніх випадків переслідування тих, хто не може терпіти нелюдського відношення до себе.
«Мазур Дмитро Васильович 1980 р.н. відбував покарання у Замковій виправній колонії №58 (м. Ізяслав). У 2014 році колонію відвідала з перевіркою моніторингова група правозахисників. Засуджені, в тому числі і Дмитро, розповіли правозахисникам про свавілля адміністрації. Після від’їзду комісії до Дмитра та інших засуджених застосували спецзасоби і закрили до карцеру. Через кілька діб Дмитра вночі замотали скотчем і вивезли через Вінницьке СІЗО в Дрогобицьку виправну колонію №40, де також помістили до карцеру. В цій колонії на нього завели кримінальну справу за ст. 391 ККУ. Потім його вивезли до Львівського СІЗО, де він знаходиться вже більше 10 місяців», - розповів Олег Цвілий.
За словами Олега, 18 березня Мазур розпочав голодування через затягування судового розгляду сфабрикованої проти нього справи. А гальмування судового процесу відбувається й через те, що засудженого не доставляють в суд протягом трьох місяців, фальсифікуючи документи про те, що він нібито відмовляється від етапування.
«І таких випадків дуже багато, оскільки окремі статті чинного законодавства у сфері пенітенціарної служби слугують фундаментом для корупції і катування в’язнів. А стаття 391 ККУ дає можливість робити з в’язнів рабів, адже кожен з них боїться,що йому «накинуть» ще 3 роки. Ув’язнених змушують працювати безкоштовно по 18 годин і робити все, що скажуть. Я думаю, що за один рік не можна кардинально реформувати «пенітенціарку», але треба хоча б привести закони у відповідність до гуманних, загальнолюдських цінностей», - говорить Олег Цвілий.
Співавтор законопроекту №2708 Михайло Серебряков наголошує й на тому, що статтю можуть застосовувати необмежену кількість разів. «Наприклад, якщо людину засудили на 2-3 роки за дрібну крадіжку, то «завдяки» статті 391 вона взагалі може ніколи не вийти з колонії. У цьому й полягає пережиток сталінізму, який зі ст. 183 КК 1960 року був у дещо зміненому вигляді продубльований у Кримінальний кодекс, прийнятий в Україні у 2001 році», - розповідає Михайло.
Адміністрації колоній на сьогодні виступають проти прийняття законопроекту, наполягаючи на тому, що це може стати причиною хуліганства з боку в’язнів і початку тюремних бунтів. Експерт Харківської правозахисної групи, співавтор згаданого законопроекту Андрій Діденко говорить, що адміністрації колоній мають безліч різних механізмів впливу на засуджених, а за тюремні бунти окремо передбачена кримінальна відповідальність. «Для адміністрацій колоній передбачено різні способипокарання за правопорушення – карцери, догани (у деяких випадках ув’язнений позбавляється права на умовно-дострокове звільнення), ДІЗО (дисциплінарний ізолятор), ДПК (дільниця посиленого контролю), можна змінити режим перебування на більш суворий тощо. Але я думаю, що результативніше було б впровадити якусь мотиваційну практику для ув’язнених, наприклад, якісь вихідні тощо. Також потрібно упорядкувати й прописати виключний чіткий перелік тих дій в’язнів, за яке для них передбачено конкретне покарання», - говорить Діденко.
Незважаючи на важливість та передбачувану результативність законопроекту №2708, експерти визнають, що це буде лише маленький крок у процесі реформування пенітенціарної системи України. Корупція та експлуатація засуджених, тортури надв’язнями можуть бути викорінені з реальності українських колоній лише в результаті комплексних та послідовних змін, в тому числі законодавчих. Засуджені та правозахисники очікують на виведення лікарень з підпорядкування адміністраціям колоній, деталізацію та фіксацію трудових стосунків з в’язнем, ліквідацію оперативних відділків та контроль за реалізацією прав засудженого, в першу чергу на медицину.
Аналізуючи перераховане, бачимо перш за все потребу в побудові такої виправної системи в місцях позбавлення волі, яка передбачала б не каральний механізм з можливістю реалізації «ініціатив» представників адміністрації закладу, а виховально-виправний з гуманними методами роботи з засудженими, який передбачає соціалізацію в’язнів та можливість їхньої швидкої адаптації у соціумі після відбуття покарання. Чи бачать проблеми пенітенціарної системи народні обранці, і чи готові вони на рішучі кроки задля демократизації виправного процесу та приведення його у відповідність до засад правового суспільства – дізнаємося у з результатів голосування за законопроекти та у ході проведення «року реформи пенітенціарної служби».
Гончарук Марина
Всі статті автора
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Безбар’єрність стає стійкою тоді, коли є люди, які щодня тримають її у фокусі уваги в громадах, міністерствах та інших установах. Саме про це йшлося під час першої зустрічі мережі амбасадорів безбар’єрності.
У сучасному мегаполісі, де кожна хвилина на рахунку, вантажне таксі київ стало незамінним рішенням для тих, кому потрібно швидко та зручно перевезти речі, меблі, будматеріали чи обладнання. Така послуга поєднує оперативність, доступність та індивідуальний підхід до кожного клієнта.
Сьогодні свій ювілей святкує директорка Тернопільської спеціалізованої школи №7 — Галина Миколаївна Костюк.
Питання належного оформлення трудових відносин – один із пріоритетних напрямів роботи Державної податкової служби, органів місцевого самоврядування та Держпраці. Тож сьогодні в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області було проведено спільну робочу зустріч за участі в. о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Ольги Ліщинської, заступника начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Віктора Андрійчука та фахівців відомств.
Інтерактивна зустріч була проведена в рамках рамках поїздок Центру регіонами України. Учасники мали змогу ознайомитися з роботою Верховної Ради, її функціями та структурою.