“Містобудівний колапс” – так почали називати те, що відбувається у сфері містобудування у Києві. Незбалансованість між кількістю мешканців будинків та об’єктів соціальної інфраструктури, знищення історичних пам’яток та цілих місцевостей Києва, забудова парків та скверів... Все це викликає не тільки обурення та протести мешканців столиці, а подекуди доходить до бійок та стрілянини на скандальних будівельних майданчик.
Як навести лад у містобудуванні, як боротися з депутатами-забудовниками у вкрай політизованій земельній комісії, і як вирішити питання з найболючішими проблемними земельними ділянками у Києві, КНК Медіа запитав у голови Постійної комісії Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування Олександра Міщенка.КНК-Медіа: Сьогодні не тільки архітектори, а й пересічні кияни нарікають на хаотичну забудову столиці. Яким чином міська влада буде впливати на ситуацію, якщо в Києві вже є десятки об’єктів, введених в експлуатацію в порушення містобудівних норм?
Будівництва які ми сьогодні вже маємо, чи які ще ведуться були розпочаті ще за часів пана Омельченка. І вирішення конфлікту навколо кожної з них вимагає індивідуального підходу, оскільки у більшості випадків вже є інвестори і ми можемо отримати кілька «Еліта-центрів». А з приводу незаконності забудов – якщо є експертиза, якщо є всі документи то чому не розпочинати будівництво? Інша справа – об’єкти пана Войцеховського, який або починає будівництво не маючи повного пакету документів, або будує всупереч виданим. На сьогодні в нього найбільші борги перед містом по сплаті пайових внесків. Міська влада дала зрозуміти, що якщо він ігноруватиме інтереси киян, то будувати не буде. А для того щоб уникати подібних прецедентів і не тільки, рішенням Київради створено Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва. Працюватиме він приблизно з червня місяця і буде подвійного підпорядкування – ДАБІ і КМДА. Серед головних функцій цієї інстанції - контроль за дотриманням містобудівної, проектної документації забудовниками того чи іншого об’єкту, і якщо будуть проводитися зміни проектної документації, Департамент контролюватиме усі ці питання. Аналогічні структури вже створені у Миколаєві, Харкові, Дніпропетровську, Одесі, а в столиці ще немає.
КНК-Медіа: Тобто коли маємо прецедент – замість двох запроектованих поверхів зведено п’ять, відповідальність за те що було допущене це порушення лежатиме на чиновниках департаменту?
Саме так. Вони повинні контролювати будівництва у столиці та не допускати порушень. Виявивши якісь порушення забудовником, чиновники Департаменту можуть звертатися до прокуратури, правоохоронних органів, КМДА, Департаменту благоустрою, можуть виступати суб’єктом подання у судах. Зараз деталі прописуються у положенні.
КНК-Медіа: Одним з найскандальніших Детальних планів території є ДПТ селища Биківня. Місцеві протестують проти вирубки лісу і вважають що бійців АТО й Небесну Сотню використали як «пробивну силу» для того щоб реалізувати домовленості з забудовниками. Навіть матір Надії Савченко відмовилася отримувати там земельну ділянку. Проте очевидним є те, що в пільговиків можуть викупити земельні ділянки під будівництво котеджів або зведення готельно-ресторанних комплексів, оскільки поверховість майбутніх будівництв це дозволяє, і обітувати там будуть аж ніяк не бійці АТО.
Те, що відбувається навколо Надії Савченко - політизоване. Матір Надії горда жінка, і коли побачила всі ці «штучні» скандали вирішила не приймати в цьому участь. А з приводу забудови - ДПТ передбачає не більше ніж чотириповерхову забудову. Теоретично, там можуть бути котеджі, але що робити з наданою земельною ділянкою – продавати, дарувати чи будувати будинок – справа власника. Я не думаю що там будуть якісь готелі чи ресторани. Там цільове призначення під індивідуальне будівництво. Для того щоб змінити цільове призначення треба пройти складну процедуру - комісію, сесію і т. д. тому я не думаю що хтось зважиться піти таким шляхом коли ДПТ вже прийнято.
КНК-Медіа: Нещодавно Мінюст підготував проект продажу Лук’янівсього СІЗО в обмін на будівництво інвестором нового слідчого ізолятора за межами Києва. Чи ефективна та законна така практика? Існує думка, що слідчі ізолятори в Україні навмисне доводять до аварійного й непридатного для проживання стану лише для того, щоб передати земельну ділянку в центрі міста забудовнику (такі прецеденти були в інших обласних центрах України). Чому СІЗО було доведено до стану, де люди повільно помирали від захворювань легень поки проходив процес «приведення в аварійний стан»? До речі, були навіть пропозиції зробити на території Лук’янівки музей пам’яті жертв тоталітарних режимів, хоча навряд це виглядатиме привабливо для забудовника…
Справа в тому, що утримання такого роду закладів відбувається за рахунок держави і як заклад утримується я не можу коментувати. Але я буду тільки радий якщо колонія буде перенесена за межі Києва, і думаю що це позиція більшості мешканців Києва. Доцільніше розташовувати такого роду заклади за межами міста. Не бачу в цьому нічого поганого. Якщо ми колись перенесли за межі столиці повністю такі працюючі підприємства як Завод реле и автоматики, завод «Лепсе», «Радикал», то чому б не перенести СІЗО? Але обов’язково треба перед забудовою території СИЗО розробити ДПТ, показати громаді що там буде - чи житлові будинки, чи музей про який ви говорили, але це повинно бути відображено у ДПТ.
КНК-Медіа: І в контексті обговорення перенесення об’єктів за межі міста хотілося б згадати про багаторазові заяви депутатів Київради від різних фракцій (Володимира Бондаренка від «Батьківщини», екс-депутата Київради від «УДАРу» Сергія Левади) про те, що Київський зоопарк будуть виносити за межі міста. Пан Бондаренко заявляв про те, що це питання у Київраді минулого скликання «проштовхувало» будівельне лоббі, а Сергій Левада заявляв що основною причиною можливого перенесення є те, що тварини перебувають у жахливих умовах. Чи планує міська влада «переселити» Київський зоопарк за межі столиці, віддавши територію в Шевченківському районі Києва інвесторам?
Я проти перенесення зоопарку і подібних пропозицій від своїх колег не чув. Дійсно, зоопарк потребує ремонту і приведення в належний стан, і над цим столична влада працює. Проте цей об’єкт знаходиться у зручному місці для киян та гостей міста, тому не бачу ніяких причин для його перенесення.
КНК-Медіа: Але серед проблем належного функціонування зоопарку є і те, що його санітарно-буферна зона неодноразово порушувалася забудовниками, в тому числі КП «Житлоінвестбуд-УКБ», яке будує 25-поверхівку в 40 метрах від паркану зоопарку. Чи збирається міська влада врегульовувати це питання і контролювати ситуацію з будівництвом у санітарно-буферній зоні зоопарку, оскільки численні забудови які порушували ці норми і ставали здебільшого причиною розмов проте, що санітарна зона ігнорується тому що об’єкт уже запланували «виселити» чиновники?
А яким роком затверджені ці санітарні норми? Це стандарти затверджені ще за часів Радянського Союзу, треба переймати нові стандарти, оскільки місто розвивається.
КНК-Медіа: Тоді чому ці норми ніхто не змінив? Якщо вони існують, то є обов’язковими для виконання.
Для мене очевидно, що треба змінювати ці норми, а те чому їх досі не передивилися – питання в першу чергу до працівників інститутів які займаються цими питаннями. Київрада не може за них цю роботу виконувати. Але світ не стоїть на місці, а ми досі живемо по ГОСТам і нормам 80-х років.
КНК-Медіа: У Києві десятки якщо не сотні архітектурних пам’яток, які перебуваючи в комунальній або приватній власності, чи то внаслідок недбалості чи вмотивованої бездіяльності доводяться до аварійного стану. Один з останніх тому прикладів – трагедія що сталося по вул. Хмельницького, 12. Чи розділяє міська влада відповідальність за її наслідки?
Кличко наказав розробити положення щодо пам’яток архітектури. І якщо той чи інший власник не утримує об’єкт у належному стані, у нього цю власність забиратимуть. Щодо ремонту цих будівель - буде проводитись реставрація. Ми повинні переймати досвід європейських країн, коли після реставрації в цих будівлях розташовані офіси, магазини тощо. Зараз проводиться інвентеризація цих будівель і по кожній з них буде прийняте окреме рішення. Зараз поки що йдуть переговори стосовно подальшої долі будинку по вулиці Хмельницького тому не готовий коментувати. Щодо відповідальності за трагедію - повернемося до створеного Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва. Поки він не розпочав свою роботу і у нас немає повноважень щодо контролю за цими будівельними роботами. Це прерогатива ДАБІ, яка підпорядкована Мінрегіонбуду, ось на них і лежить здебільшого відповідальність за те що сталося. Але оскільки у Києві немає управління ДАБІ, конкретних винних посадових осіб ми назвати не зможемо.
КНК-Медіа: Чому на засіданнях Земельної комісії при розгляді питань відсутня фотофіксації актуального стану земельних ділянок, якщо це передбачено Регламентом Київради. Є прецеденти коли це ставало причиною помилок чи неточностей при прийнятті рішень, що потім списують на дезінформованість членів комісії.
Ми постійно ставимо це питання Департаменту земельних ресурсів, вони надають усю наявну у них інформацію, але не встигають зробити фотофіксацію. У Департаменту дуже мало людей, які можуть виїхати і провести фотофіксацію земельної ділянки. Є така ідея - доручити Департаменту благоустрою робити акт дослідження тих чи інших земельних ділянок, і думаю що вона найближчим часом буде втілена. Тобто додатково до висновків Департаменту земельних ресурсів, Департаменту містобудування і архітектури треба буде висновок Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища, де буде проведена фотофіксація актуального стану земельної ділянки.
КНК-Медіа: Вже склалася майже традиція, що в Земельну комісію потрапляють великі забудовники. Чи не вважаєте ви це неприпустимим хоча б з морально-етичної токи зору, оскільки це стає причиною постійних, зачасту небезпідставних закидів про лобіювання цими депутатами інтересів свого бізнесу і бізнесу своїх партнерів. Чи доцільно було б прийняти якісь міри з цього приводу? Наприклад, щоб керівники фракцій не призначали за квотою у земельну комісію депутатів-забудовників?
Це ніде не прописано. З приводу того чи можна це якось попередити чи заборонити – не знаю, тому не можу відповісти. Депутатів обирають по тому чи іншому мажоритарному округу, і якщо такий забудовник, як, наприклад як пан В’ячеслав Непоп працюючи в себе на окрузі робить там дитячі садочки і благоустрій міста, то чому ж мешканці не можуть його за це вибрати.
КНК-Медіа: Зараз у процесі вирішення проблема мешканців «будинку-вбивці» на Мілютенка 23а. Для них на місці ЖЕКу хочуть звести новий житловий будинок. Для цього має бути проведений конкурс, проте мешканцям на зустрічах з владою уже представляли майбутнього забудовника – екс-депутата від «УДАРу» Сергія Леваду. Звідки в нього такі преференції і чи не буде конкурс профанацією (якщо він буде)?
Я володію лише інформацією про те, що Київрада прийняла рішення доручити КМДА вирішити проблему цього будинку. Розпорядження підписане Віталієм Кличко. А щодо Левади – не знаю, цим займається КМДА.
КНК-Медіа: Депутати-забудовники тиснуть на інших членів комісії?
Жодним чином. Якщо є конфлікт інтересів, вони згідно Регламенту повинні про це публічно заявити і не голосувати.
КНК-Медіа: Але є конкретні прецеденти, коли депутати приховують конфлікт інтересів. Наприклад, у минулій каденції Київради не повідомив про конфлікт інтересів В’ячеслав Непоп, але тоді попередити порушення Регламенту вдалося Галині Янченко.
До речі, є таке. Але передбачити це важко, все залежить від совісті людині.
КНК-Медіа: Чим відрізняється нинішня Земельна комісія від комісії попереднього скликання?
Земельна комісія чинного скликання Київради більш заполітизована. В тому розумінні, що штучно загострюються мовні, релігійні питання на засіданнях комісії. Я бачу в цьому лише політичну гру, учасники якої забувають, що комісія повинна займатися господарськими питаннями столиці. А щодо мого бачення виходу з ситуації – у нашій країні кожна людина повинна розмовляти тією мовою, якою їй зручно спілкуватися. Виключення становлять лише держслужбовці. Мовної проблеми у роботі земельної комісії я не бачу, її інколи створюють «свободівці». Вони інколи намагаються маніпулювати роллю церкви при розгляді питань на земельній комісії. Мені байдуже про який патріархат йде мова – згідно Конституції всі церкви в Україні рівні. І в тому що роблять «свободівці», більше політики ніж ідеології. Члени комісії повинні виконувати головне завдання – розробку й затвердження Детальних планів території та Генерального плану 2025.
Гончарук Марина
Всі статті автора
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Безбар’єрність стає стійкою тоді, коли є люди, які щодня тримають її у фокусі уваги в громадах, міністерствах та інших установах. Саме про це йшлося під час першої зустрічі мережі амбасадорів безбар’єрності.
У сучасному мегаполісі, де кожна хвилина на рахунку, вантажне таксі київ стало незамінним рішенням для тих, кому потрібно швидко та зручно перевезти речі, меблі, будматеріали чи обладнання. Така послуга поєднує оперативність, доступність та індивідуальний підхід до кожного клієнта.
Сьогодні свій ювілей святкує директорка Тернопільської спеціалізованої школи №7 — Галина Миколаївна Костюк.
Питання належного оформлення трудових відносин – один із пріоритетних напрямів роботи Державної податкової служби, органів місцевого самоврядування та Держпраці. Тож сьогодні в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області було проведено спільну робочу зустріч за участі в. о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Ольги Ліщинської, заступника начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Віктора Андрійчука та фахівців відомств.
Інтерактивна зустріч була проведена в рамках рамках поїздок Центру регіонами України. Учасники мали змогу ознайомитися з роботою Верховної Ради, її функціями та структурою.