Про це стало відомо під час робочої наради під головуванням Луцького міського голови Миколи Романюка.
Градоначальник міста Луцька розповів про те, що першочергово планувалося розширити проїжджу частину, адже вона наразі неоднакова на різних ділянках, а тому часто виникають аварійні ситуації. Однак це обійшлося б місто у 20 мільйонів гривень, а на місто на ремонт усіх доріг виділили лише 19 мільйонів, тому поки що проїжджа частина залишиться такою, яка вона є. Проте реконструюють тротуари, зокрема їх викладуть бруківкою. Однак для того, аби це зробити, доведеться зрізати кілька дерев, оскільки вони своїм корінням зіпсували асфальт. Микола Романюк розповів, що на їхнє місце посадять нові та будуть проводити кронування, тобто вони виглядатимуть так, як на початку проспекту Волі. «Я не думаю, що навіть місцевим жителям приємно, коли гілка стукає у вікно», – пояснив градоначальник. Відповідна комісія згоду на вирубку дала. На пропекті Волі постануть також нові клуби, які щороку по-різному оформлятимуть. Джерело: vip.volyn.ua
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.