Мед, який отримують із евкаліпту, китайці купажують і продають на волинських ринках. Про це розповів голова громадської організації волинських пасічників «Ройовий стан» Володимир Дмитрук.
На Волині взялися відновлювати бджільництво ‒ за кожну бджолину сім’ю, яка утримується в господарстві, пасічник отримає по 15 гривень.
Як розповів начальник обласного управління АПР Юрій Горбенко, в області працює 453 бджолярі, які мають приблизно 20 тисяч бджолосімей. Кошти, звичайно, дріб’язкові, але це вже є хорошим стартом. Самі ж пасічники кажуть, що річ не у виплаті компенсацій. Головне те, що затверджена обласною радою програма підтримки дає можливість створити племінну бджолину сім’ю, якої поки Волинь не має, та зробити поліський мед доступним для споживачів.
«Програму з розвитку бджільництва ми самі ініціювали та розробили спільно з управлінням АПР. Виплата компенсації за кожну бджолосім’ю ‒ це не найголовніший пункт програми. Ці кошти мізерні, вони підуть у пісок. Звичайно, пасічнику буде приємно отримати кілька гривень за вулик, але це не ті гроші, на які можна розраховувати. Передусім ми хочемо згуртувати усіх пасічників області. Бо виходить так, що, наприклад, один обробляє вулик від шкідників, сусіднього бджоляра не попереджає, і шкідники втікають на його ще не оброблені вулики», ‒ пояснює голова громадської організації волинських пасічників «Ройовий стан» Володимир Дмитрук.
Бджолярі часто скаржаться на те, що поля, які межують з їхніми пасіками, начебто, не доступні для бджіл ‒ домовитися з орендарем чи власником паю буває важко. Щодо цього пан Дмитрук зауважив, що, мовляв, не буде бджіл ‒ не буде врожайності.
«Це варто розуміти не лише пасічникам, а й аграріям. Поки співпраці мало, треба вчити. Аграрії повинні дозволяти проводити запилення на своїх полях, а не вимагати по п’ять літрів меду, як це роблять нині. Бджоли підвищують врожайність на 40-50%. Це одна проблема. Є ще й інша. Ті керівники сільгосппідприємств, які погоджуються на запилення, не завжди добросовісні. Згідно з законодавством, за три дні до обробки поля гербіцидами пасічника мають попередити про це. Від такої хімічної атаки бджоли вимирають родинами, а збитки має не лише пасічник ‒ потерпає і сам аграрій», ‒ розповів головний бджоляр області.
Згідно з програмою, на наступні чотири роки бджільництву передбачено підтримку в сумі майже 1,5 мільйона гривень із обласної казни. Крім навчань пасічників і виплати компенсацій, кошти підуть, за словами Володимира Дмитрука, на придбання дорогого обладнання, зокрема, для фасування меду.
«Наші волиняни заслуговують на те, аби їсти справжній волинський мед, а не китайську підробку, ‒ каже пан Дмитрук. ‒ Сподіваємося, що наш мед у пакетиках дійде до споживачів, а незабаром з’явиться і в школах, лікарнях».
Щодо «китайського меду», то Володимир Дмитрук розповів, що «на око» важко визначити, звідки мед. Висновки може дати лише лабораторія, яка визначить склад меду, тобто з чийого пилку він зроблений. Зрозуміло, що меду з непритаманних для волинського клімату рослин бути не може.
«Зараз же йде засилля китайського. Китайці отримують мед із евкаліпту, купажують його з нашим і продають. Або ще краще ‒ ставлять вулики десь у пустелі, а тазиками з патокою замінюють квіти для бджіл. Назвіть мені хоча б один якісний товар із Китаю? От і про мед можу сказати аналогічно», ‒ зауважив пан Дмитрук.
До слова, пасічники кажуть, що цього року меду буде мало через літню спеку, яка різко змінила зиму та спалила великі масиви цвіту акації. Цвітіння липи також було аномальним. Тому бджолярі попереджають, що до зими прозорим та рідким залишається лише мед з акації, інший ‒ загустає, тому, якщо на прилавку стоїть темний рідкий мед, значить він розігрітий, і вживати його не варто.
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Безбар’єрність стає стійкою тоді, коли є люди, які щодня тримають її у фокусі уваги в громадах, міністерствах та інших установах. Саме про це йшлося під час першої зустрічі мережі амбасадорів безбар’єрності.
У сучасному мегаполісі, де кожна хвилина на рахунку, вантажне таксі київ стало незамінним рішенням для тих, кому потрібно швидко та зручно перевезти речі, меблі, будматеріали чи обладнання. Така послуга поєднує оперативність, доступність та індивідуальний підхід до кожного клієнта.
Сьогодні свій ювілей святкує директорка Тернопільської спеціалізованої школи №7 — Галина Миколаївна Костюк.
Питання належного оформлення трудових відносин – один із пріоритетних напрямів роботи Державної податкової служби, органів місцевого самоврядування та Держпраці. Тож сьогодні в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області було проведено спільну робочу зустріч за участі в. о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Ольги Ліщинської, заступника начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Віктора Андрійчука та фахівців відомств.
Інтерактивна зустріч була проведена в рамках рамках поїздок Центру регіонами України. Учасники мали змогу ознайомитися з роботою Верховної Ради, її функціями та структурою.