Нарешті запустили довгоочікуваний нічний поїзд Суми-Київ, який вже встигли назвати "пакращенням Юрія Чмиря".
31 березня – довгоочікувана дата, особливо для сумчан, які часто їздять за маршрутом Суми-Київ. Мітингували, збирали підписи і ось воно диво – нарешті відновили курсування нічного поїду за зручним графіком. Для цього наш герой-рятівник пан Губернатор особисто їздив на поклін у Київ за народ просити. Мужчина сказав – мужчина зробив! Все для народу. Вуаля, ось вам і поїзд.
Новина швидко облетіла всі ЗМІ, сумчани із полегшенням зітхнули і з нетерпінням чекали на старт маршруту. Як і передбачалося, квитки розмели вже за тиждень. Ажіотаж! Я одна із тих щасливців, яка встигла купити ледь не останній квиток, і з почуттям виконаного обов’язку, впевнено направлялася зайняти своє нижнє місце у 6 вагоні. Минаю звичну процедуру перевірки проїзного документу і заходжу в поїзд. Яким же було моє здивування, коли замість звичайних плацкартних полиць, я побачила «експресівські» крісла! Тобто всю ніч я маю сидіти у страшенно незручному кріслі, яке навіть розкласти ніяк, а ранком після найпрекраснішого вояжу піти на роботу?! Ось власне і виконана обіцянка… Просили поїзд – отримуйте. Але ж хто міг подумати, що наші ерудити владних структур додумаються до такого?! Хвилю свого обурення я виплескую у телефонному режимі всім, кого стосується ця тема. Мій сусід поруч посміхається, киває рукою, мовляв примхлива ви дама. А в чому власне примхливість? В тому що я хочу як всі нормальні люди доїхати до Києва у нормальному плацкарті? Ні, ніхто не говорить про супершвидкісні поїзди. Вистачило нам вже і корейських хюндаїв!:)) 360 км за 5! годин( якби ви не пояснювали іноземцям, все одно не повірять, бо тільки у нас таке можливо) перетерпіти можна, але посадити людей на нічний рейс у крісла – справжнє знущання. Вся ця картина нагадує гру з собакою, якій кидають кістку. Вона чимдуж біжить, очі горять, бо думає, що отримає ласощі; хапає кістку, а вона – пластмасова. Бутафорія. Суцільна бутафорія. Так і у нас…
За браком подушок пасажирам довелося спати на розкладних столиках, спираючись на руки. All inclusive по-сумськи!
Всю ніч мені не давало спокою одне єдине питання – Чому? Чому в нас все робиться для галочки? Чому влада ставиться до народу, як, пробачте, до тієї собаки, кидаючи пластмасову кістку? Чому не можна хоча б раз виконати обіцянку, навіть таку дрібну? Скільки буде жити «маршрутна мафія» і душити нас кожного разу своїми новими тарифами? Адже за всім цим стоїть сухий розрахунок і чийсь непоганий бізнес. Не вигідно перевізникам, щоб люди поїздом їздили. За моїми підрахунками маршрутка Суми-Київ в середньому заробляє за один рейс 1680 грн, а таких рейсів на добу у служби, як мінімум 15, а це 25 200 грн!!!. Непогано, правда?
Друга ночі. Стою в тамбурі. Розмова двох провідниць:
- Піду спати
- Куди?
- Піду ляжу у Наташки на столі у буфетній
- А шо підложиш?
- А хтозна, себе підложу :)
То може не одна я така примхвила? Єдине бажання, щоб наш дорогий пан Губернатор хоча б раз з’їздив на поклін у Київ цим нічним експресом, відпрацював день і ним же повернувся в Суми. Сумніваюся, що такий вояж прийшовся б йому до смаку.
А поки в Україні чергове «покращення», залишається скористатися порадою пана Мінаєва і рушати за кордон…
Комфорт поїзду Суми-Київ тестувала Ольга Огієнко
повідомляє www.incity.sumy.ua/
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Безбар’єрність стає стійкою тоді, коли є люди, які щодня тримають її у фокусі уваги в громадах, міністерствах та інших установах. Саме про це йшлося під час першої зустрічі мережі амбасадорів безбар’єрності.
У сучасному мегаполісі, де кожна хвилина на рахунку, вантажне таксі київ стало незамінним рішенням для тих, кому потрібно швидко та зручно перевезти речі, меблі, будматеріали чи обладнання. Така послуга поєднує оперативність, доступність та індивідуальний підхід до кожного клієнта.
Сьогодні свій ювілей святкує директорка Тернопільської спеціалізованої школи №7 — Галина Миколаївна Костюк.
Питання належного оформлення трудових відносин – один із пріоритетних напрямів роботи Державної податкової служби, органів місцевого самоврядування та Держпраці. Тож сьогодні в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області було проведено спільну робочу зустріч за участі в. о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Ольги Ліщинської, заступника начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Віктора Андрійчука та фахівців відомств.
Інтерактивна зустріч була проведена в рамках рамках поїздок Центру регіонами України. Учасники мали змогу ознайомитися з роботою Верховної Ради, її функціями та структурою.