Вивести сумське машинобудування з кризи: шляхи порятунку

 

Для участі в круглому столі запросили керівників та представників Мінекономрозвитку, Міненерговугілля, Федерації роботодавців України, підприємств машинобудівного і паливно-енергетичного комплексу області. Захід пройшов на базі концерну «Укрросметал» - підприємства-флагмана українського компресоробудування, яке завдяки продуманій інвестиційній політиці і розвиненим зовнішньоекономічних зв’язків і в кризовий час демонструє відмінні результати роботи. Для гостей день круглого столу почався з екскурсії по виробничих цехах концерну, де вони ознайомилися з технологічним процесом виготовлення продукції. На болюче для промисловців питання про зниження обсягів експорту в Россі, директор АТ НВАО «ВНДІкомпресормаш» Валерій Сорока відповів, що концерну ця проблема не торкнулася. «Поки нинішня політична ситуація на наші відносини з російськими партнерами і замовниками не вплинуло», - запевнив він. Крім того, зараз керівництво концерну вивчає ринки Єгипту і Катару, налагоджує зв’язки з Узбекистаном і як і раніше експортує свою продукцію ще в 34 країни. Та й найбільші українські підприємства хімічної промисловості, шахтні управління Донбасу також запровадили розробки концерну. 

 

що маємо 

 

Перед початком дискусії про перспективи вирішення проблем галузі губернатор Володимир Шульга зазначив, що рівень розвитку машинобудування - один з основних показників економічного і промислового розвитку країни. При цьому він підкреслив, що настав час перестати вести кабінетно-диванні розмови і розробити нарешті дієву програму виходу з кризи, яка буде представлена ​​на державному рівні. «Необхідно вирішувати проблеми машинобудівного комплексу України та Сумського регіону. В існуючих економічних умовах з’являється питання про перспективи подальшого розвитку цього сектора економіки. Частково закриваються зарубіжні ринки збуту української продукції, складна ситуація складається також на енергетичному ринку, тому особливо важливо зберегти потенціал машинобудування. Сьогодні необхідно терміново вжити заходів щодо стабілізації ситуації та стимулювання розвитку », - заявив Володимир Шульга. Він запевнив, що обладміністрація буде надавати підтримку, в тому числі і на найвищому рівні, розвитку вітчизняного машинобудування. 

 

Почесний президент концерну «Укрросметал» Григорій Дашутін вважає, що не варто втрачати ринки збуту, щоб потім компенсувати втрату. На його думку, потрібно вжити заходів для зміцнення існуючого становища і напрацювання нових партнерських зв’язків. 

 

Все ж одна з основних негативних тенденцій у машинобудівній галузі - це орієнтація на експорт. Наприклад, на Сумщині частина поставок продукції за кордон становить близько 80%. При цьому для Сумського НВО ім. М.В.Фрунзе ця частка дорівнює 94%, для АТ "Сумський завод« Насосенергомаш »" - 98%. Ці підприємства вважаються бюджетоутворюючими для міста - отже, звуження або закриття ринків експорту призведе до зменшення надходження податків до бюджету. На жаль, ця загроза реальна в зв’язку з погіршенням політичних відносин з Росією, яка до недавнього часу була основним замовником української машинобудівної продукції. Експортоорієнтована економіка робить країну вразливою в разі зовнішнього конфлікту. Сприяти відновленню промислового сектора зможе політика імпортозаміщення - упевнені сумські промисловці. Дана стратегія розвитку висуває на перший план індустріалізацію економіки шляхом створення промислових комплексів, покликаних забезпечити в першу чергу потреби внутрішнього ринку споживання. Підприємства Сумщини можуть задовольняти всі потреби паливно-енергетичного комплексу України, брати участь у реконструкції газотранспортної системи, а також постачати обладнання для атомних електростанцій. Доброю альтернативою експортної складової в Росію могло б стати присутність наших підприємств на ринках Європи. Правда, для цього необхідно привести стандарти якості у відповідність з європейськими нормами та вимогами. 

 

Голова Сумської дирекції федерації роботодавців Євген Лапін стурбований тим, що в державі ніхто не несе відповідальності за придбання імпортного обладнання за наявних пропозиціях вітчизняних підприємств. «Про імпортозаміщення ми говоримо з 90-х років, і нічого не зрушилося з мертвої точки. Пора переходити від слів до справи. Бізнес і влада мають зараз об’єднатися в питанні вирішення економічних проблем української промисловості », - переконаний Євген Лапін. 

 

Головну причину кризи на прикладі очолюваної підприємства сформулював генеральний директор НВО ім. Фрунзе Олексій Цимбал. «За останні два роки 62% яка виробляється заводом продукції йшли на експорт до Росії. При цьому в поточному році 50% цього обсягу вже втрачено, тобто реалізації проектів по виграних тендерів не буде через політичну ситуацію. Внутрішні поставки по Україні займають у загальному обсязі всього лише 2%, а в країни ЄС і того менше - всього 1% ». Також пан Цимбал стурбований ситуацією з проведенням тендерів і вимушеною необхідністю працювати через посередників: «Щоб отримати замовлення безпосередньо, ви повинні заплатити певний відсоток. Це вже ні для кого не секрет ». 

 

Однак робота для фахівців в Україні є, і її чимало. Наприклад, проекти з виробництва обладнання оборонного призначення, реконструкції газотранспортної системи України або впровадження енергозберігаючих технологій тільки на першому етапі оцінюються в суму від 350 до 700 млн доларів. Замовлення є, тільки їх потрібно віддавати українським підприємствам, які зможуть продавати свої розробки безпосередньо. Також Олексій Цимбал підтримав ідею створення в Сумах робочої групи, яка контролюватиме реалізацію програми по виходу з кризи для місцевих машинобудівників. 

 

Віце-президент національної компанії "Енергоатом" Володимир Пишний нагадав, що їхнє підприємство співпрацює з сумськими машинобудівниками досить успішно з 2011 р. Він запропонував внести в протокол круглого столу таке речення: «Необхідно розробити і реалізувати поетапну програму залучення профільних машинобудівних підприємств для поставок устаткування замість імпортних аналогів ». 

 

У ході круглого столу було перераховано ще кілька варіантів виправлення кризової економічної ситуації. Вітчизняні промисловці в обов’язковому порядку повинні отримати перевагу в тендерах лише на підставі українського походження продукції. Така практика давно і успішно працює в розвинених країнах, де підтримують національного виробника. На законодавчому рівні необхідно заборонити суб’єктам господарської діяльності закупівлю імпортного обладнання для споруджуваних об’єктів, якщо вона може бути проведена в Україні. При цьому повинен бути встановлений жорсткий контроль ціноутворення та якості. 

 

Позитивним підсумком зустрічі можна вважати пропозицію про укладення трирічного контракту з реконструкції атомних електростанцій, що надійшло заводу ім. Фрунзе від віце-президента національної компанії "Енергоатом", а також рішення про створення при облдержадміністрації робочої групи з підготовки плану модернізації та розвитку машинобудування Сумщини.