Ті, кому ми можемо допомогти, завжди поруч. Варто тільки відкрити очі і серце. В цій простій істині переконує короткометражка «Доторкнись і побач», знята цьогоріч у Львові.
Фільм швидко став популярним в Інтернеті, за невеликий проміжок часу набрав кілька тисяч переглядів на Youtube та багато схвальних відгуків у соцмережах.
..jpg)
Особливо цінна стрічка для тернопільських глядачів, адже одну з головних ролей – Миколи, батька незрячої дівчинки, - зіграв актор Тернопільського обласного академічного драматичного театру ім. Тараса Шевченка Євген Лацік.
Про особливості зйомок фільму, про те, що залишилося за кадром, і не тільки – у розмові з Євгеном Лаціком.
- Як Ви отримали роль у стрічці «Доторкнись і побач»?
- Так сталося, що два роки тому, після одруження, ми з дружиною переїхали у Львів. Там я працював у Театрі Юного Глядача. Тоді студія «Nord Production» лише починала свою діяльність. Вони збирали базу акторів і прийшли в театр. Я залишив контактні дані.
Пройшов час, ми повернулися в Тернопіль. Якось пролунав дзвінок режисера Тараса Дроня. Він запропонував мені знятися у фільмі – короткометражці. Фільм для мене деб’ютний, адже до цього я пробувався у деяких документальних стрічках. Напевно, всі актори мріють про те, щоб зніматися в кіно, і я – не виняток. Це для мене дуже велика школа. Я думав: можу я це робити чи ні, але попробував. А вийшло те, що вийшло…. Не мені судити.
- Розкажіть, будь ласка, про зйомки фільму.
- Знімався фільм дуже оперативно. Напевно через те, що люди, які працювали над ним, дуже цього хотіли. Це і режисери, і технічний персонал. Усі, без винятку. Там ніхто нікому нічого не вказував, настільки кожен знав свою роботу, що я був просто вражений. Зйомки тривали приблизно тиждень. Спочатку відзняли все, де мене не було в кадрі, оскільки я був один іногородній. Мені залишили частину, тому я знімався фактично 4 доби.
- Чи схожі Ви з героєм стрічки Миколою, роль якого зіграли?
- Десь схожість є. Хоча не знаю, як би я повівся в житті в таких ситуаціях. Наприклад, якби жінка прийшла просити гроші. Напевно, в такому випадку я б довго мучився… Зрештою, кожна роль, яка б не була, частково це все одно ти. Адже ти граєш так, як бачиш це сам…
- Є ролі, які довго «тримають». Чи можете так сказати про роль у короткометражці «Доторкнись і побач»?
- Це для мене було, як у сні, адже паралельно працював ще й в театрі.
- В чому секрет перевтілення? Чи він незбагненний для пересічної людини?
- Тут нічого складного немає, і в той же час складність величезна. Варто просто прожити те, що тобі запропоновано. Прийняти, переболіти, переплакати. Це і є роль. Але це непросто. Особливо, коли є важкі обставини, яких ніколи не було у твоєму житті, і не маєш власного досвіду. Тоді ти повинен придумати, пережити, а тоді вже випустити назовні.
.
- Чим відрізняється гра в театрі і кіно?
- У театрі ти взяв дистанцію і маєш певний запас сил та енергії, ведеш від старту до фінішу і рівненько проходиш. У фільмі ж навпаки. Але тут, мені здається, трошки важче, бо емоція повинна бути, але одну і ту ж емоцію повторити неможливо. Режисер каже: «Мені в кадрі треба, щоб були сльози». Заплачеш раз, ну 2, але 5 раз підряд – це дуже важко. В тому і є дуже велика складність, коли має бути рівень емоцій один, але кілька разів…
- Щиро дякую за розмову. Успіхів і кар’єрного зростання!
Фото: кадри з фільму та знімки зі сторінки Євгена Лаціка в соцмережі.
Світлана Чихарівська
Всі статті автора
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Безбар’єрність стає стійкою тоді, коли є люди, які щодня тримають її у фокусі уваги в громадах, міністерствах та інших установах. Саме про це йшлося під час першої зустрічі мережі амбасадорів безбар’єрності.
У сучасному мегаполісі, де кожна хвилина на рахунку, вантажне таксі київ стало незамінним рішенням для тих, кому потрібно швидко та зручно перевезти речі, меблі, будматеріали чи обладнання. Така послуга поєднує оперативність, доступність та індивідуальний підхід до кожного клієнта.
Сьогодні свій ювілей святкує директорка Тернопільської спеціалізованої школи №7 — Галина Миколаївна Костюк.
Питання належного оформлення трудових відносин – один із пріоритетних напрямів роботи Державної податкової служби, органів місцевого самоврядування та Держпраці. Тож сьогодні в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області було проведено спільну робочу зустріч за участі в. о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Ольги Ліщинської, заступника начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Віктора Андрійчука та фахівців відомств.
Інтерактивна зустріч була проведена в рамках рамках поїздок Центру регіонами України. Учасники мали змогу ознайомитися з роботою Верховної Ради, її функціями та структурою.