Майже половина українців визнають, що вживають нецензурні вирази (49%), а ще 12 % опитаних відзначили, що не вживають нецензурних слів зараз, але вживали раніше. У той же час 40% українців ніколи не вживали нецензурних слів і зворотів.
Серед українців, які вживають нецензурну лексику, третина відзначили, що роблять це тільки у виняткових випадках (35%), приблизно стільки ж – досить рідко (32%), а кожен четвертий досить часто (27%). Серед чоловіків удвічі більше тих, хто вживає нецензурну лексику, ніж серед жінок (67% чоловіків проти 34% жінок), і, відповідно, ніколи не вживали нецензурну лексику, значно більше серед жінок (55%), ніж серед чоловіків (20%).
На думку жителів України, головними причинами вживання нецензурних висловів не є спрямовані проти когось або конкретні мотиви: підвищення емоційності мови (48%), зняття психічної напруги (45%) або больового шоку (28%). У той же час, на думку українців, кожен четвертий, вживаючи нецензурну лексику, робить це цілеспрямовано проти когось: для образи чи приниження співрозмовника (27%), для демонстрації агресії (26%). Ще частина українців вживає нецензурну лексику з метою «самоствердження»: для демонстрації зневаги до системи заборон (13%), для демонстрації належності до певного кола «своїх « (13%) або для демонстрації своєї розкутості і незалежності (13%). Більшість українців, які вживають нецензурні слова, визнають, що могли б відмовитися від їх уживання: третина готові повністю припинити вживання нецензурної лексики (32%), стільки ж готові зробити це в більшості випадків (32%), а кожен п’ятий – в окремих випадках (19%). У той же час 13% українців ні за яких обставин не змогли б відмовитися від вживання нецензурної лексики. Більшість українців вважають, що кращим методом боротьби з нецензурною лексикою буде самоконтроль, коли кожен сам стане стежити за своєю мовою (66%). Більше третини опитаних вважають, що для викорінення лайливих слів краще прищеплювати культуру мови за допомогою літератури, мистецтва, через ЗМІ (37%). Тоді як кожен п’ятий віддає перевагу адміністративним методам боротьби з нецензурною лексикою – законодавчо заборонити лихослів’я і піддавати порушників штрафам та арештам (21%). Дев’ять з десяти жителів України (93%) знають нецензурні вислови, не знають таких слів лише 6 % українців. У більшості випадків українці стикаються з нецензурними виразами на вулиці (88 %), а також у робочих колективах (31%) і в колі знайомих і друзів (30%).
Опитування Research & Branding Group проводилось 20-31 серпня 2013 методом особистого інтерв’ю в 24-х областях України, АР Крим, містах Київ і Севастополь. Респонденти відбиралися за квотною вибіркою, що репрезентує доросле населення країни за місцем проживання (область), статтю і віком. Обсяг вибіркової сукупності становить 2079 осібчоловік. Очікувана середня похибка вибірки становить + -2,2 %, пише Gazeta.ua.
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Безбар’єрність стає стійкою тоді, коли є люди, які щодня тримають її у фокусі уваги в громадах, міністерствах та інших установах. Саме про це йшлося під час першої зустрічі мережі амбасадорів безбар’єрності.
У сучасному мегаполісі, де кожна хвилина на рахунку, вантажне таксі київ стало незамінним рішенням для тих, кому потрібно швидко та зручно перевезти речі, меблі, будматеріали чи обладнання. Така послуга поєднує оперативність, доступність та індивідуальний підхід до кожного клієнта.
Сьогодні свій ювілей святкує директорка Тернопільської спеціалізованої школи №7 — Галина Миколаївна Костюк.
Питання належного оформлення трудових відносин – один із пріоритетних напрямів роботи Державної податкової служби, органів місцевого самоврядування та Держпраці. Тож сьогодні в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області було проведено спільну робочу зустріч за участі в. о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Ольги Ліщинської, заступника начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Віктора Андрійчука та фахівців відомств.
Інтерактивна зустріч була проведена в рамках рамках поїздок Центру регіонами України. Учасники мали змогу ознайомитися з роботою Верховної Ради, її функціями та структурою.