Вояки УПА з Тернополя завоювали Київ

   В одному з магазинів помітила невеличку дерев’яну коробочку з написом «УПА. Армія нескорених». Всередині виявилось шість бронзових 40-сантиметрових фігурок «упівців» філігранної роботи. Автор оригінальної задумки – тернополянин Олександр Башта. Увічнюючи вояків УПА у мініатюрі, пан Олександр разом зі скульптором Костянтином Ткаченком й гадки не мали, що їхня ініціатива стане шалено популярною серед колекціонерів з усіх куточків України.

  «У себе зберігаю один з перших примірників «УПА. Армія нескорених», – пан Олександр бере зі скляного столу вже знайому мені коробочку. – Це особливий зразок: коробочка дубова, самі ж фігурки – сріблястого кольору. Такі деталі для мене важливі, я – затятий колекціонер мініатюрних фігурок. Свою першу колекцію зібрав, мабуть, років у чотири. Це були примітивні радянські солдатики грубої роботи, до того ж кількість їх була обмежена. На початку 90-х в Україну ринули заморські солодощі – «Кіндер Сюрпризи» з фігурками ковбоїв та індіанців всередині. Відтворення деталей у мініатюрних ковбоїв теж залишало бажати кращого, але, на відміну від радянських солдатиків, кількість американських героїв була набагато більшою.

   Тоді й почалась моя «солдатикова лихоманка». Зараз маю близько тисячі фігурок». Малесенькими воїнами заставлені усі стіни вітальні. Господар зберігає солдатиків у скляних шафах, історію кожної фігурки може розповідати годинами: цього він у Парижі знайшов, а того на аукціоні відвоював. Ціни іграшок не дитячі, бронзові вікінги коштують по 50 доларів кожен, а ціна деяких римлян і до 200 євро доходить! При цьому деталізація у таких фігурок вражаюча – видно кожну складку одягу, а мечі, шоломи та навіть зачіски повністю відповідають історичній дійсності. «Переглядаючи колекцію, розумів, що чогось не вистачає, – розповідає Олександр Башта. – Зрозумів, що не маю фігурок вояків Української повстанської армії. Почав шукати серед знайомих колекціонерів – виявилось, таких солдатиків не існує. Зателефонував до знайомого скульптора з Дніпропетровська Кості Ткаченка. Довго все зважували, обговорювали… Фігурка ж має бути 40 сантиметрів заввишки, така робота вимагає точності ювеліра». Пан Олександр показує майстерню, де своїми руками складає та оформляє коробочки з «упівцями». У кожен набір вкладає самостійно розроблений буклет з детальним описом та фото вояків. Каже, нових солдатиків не встигають виготовляти, бо замовлень з кожним днем стає більше. Замовляють не лише галичани, а й колекціонери з Харкова, Одеси, Запоріжжя. Але найбільше пакунків Олександр Башта надсилає у Київ. «Хочеться, щоб мініатюри були впізнаваними, – каже колекціонер. – Щоб, поглянувши на малесеньку фігурку, люди впізнавали в ній Шухевича, Василя Кука… Це непросто, адже більшість про УПА нічого не знає.

   Ця тема близька моїй родині, як і багатьом сім’ям Західної України, тож назбирав колекцію світлин вояків УПА та чималу кількість літератури. Для відтворення у мініатюрі намагався відібрати визначних повстанців. У серії їх наразі шестеро, хоча вже виготовлена сьома фігурка – Романа Шухевича. У коробочці є останній головнокомандувач УПА Василь Кук – з американським карабіном в руках, Василь Скригунець, або Гамалія, був найстаршим вояком повстанської армії, він воював ще за часів Січових стрільців. Помістив туди Славка Пилипчука, що був наймолодшим вояком – на момент смерті йому було 16 років. Найважче було відтворювати образ Галини Лукан на псевдо Калина, бо її зображення знайшов лише до пояса, у руках вона тримає квіти. Ці маленькі монументи для мене не лише колекціонерський інтерес – це перш за все символ незнищенності української історичної та генетичної пам’яті».

zz.te.ua