Знані академіки, історик, митрополит і навіть засновник окремої науки – нубіології – народилися у нашому місті. А втім, у Тернополі про цих людей мало говорять, хоча одному з них встановили погруддя у столиці Єгипту.
“За надзвичайну нагороду, якою обдарувало мене рідне місто, складаю вираз найвищої вдячності Богові, як тому, хто співтовариство міське до такого відзначення моєї особи стимулював. З самим містом мене нічого не зв’язує, бо родичі через рік після мого народження переїхали назавжди до Львова, так що про Тернопіль сам нічого не знав, окрім запису костельного у метриці. Повторюю вислови глибокої вдячності…” - так написав академік Александр Брюкнер у 1926-му, коли вулицю Валову перейменували на його честь.
Вул. Брюкнера існує у Тернополі і нині. Розташована вона між вул. Валовою і Патріарха Сліпого. Але ким був той чоловік, знає не кожен. Ситуація – така ж, як із вул. Перля – єврейського просвітителя. У випадку уродженців Тернополя поляків на просте незнання наклалися свіжі ще спогади про польсько-українське протистояння довоєнних часів і репресії проти українців. Nations in Ternopil 1900 (All population - 30415) by V.Moroz Українці Поляки Євреї Інші 28.3% 44.3% 27.1% Подарував місту бібліотеку Одначе незаперечний факт – поляки Євгеніюш Базяк, Казимир Айдукевич, Казимир Міхаловський та Аполінарій Гловінський народилися у нашому місті. А поляків Вінценти Поля, Александра Брюкнера та Людвіка Фінкля пов’язують із Тернополем численні ниточки їхніх біографій. Приміром, поет, географ і кавалер ордену Virturi Militari Вінценти Поль жив у 1807-1872 роках. У Тернополі цей поляк німецького походження навчався в єзуїтському колегіумі. Він похований у крипті Заслужених у Кракові, де хоронять найшанованіших діячів сусіднього із нами народу.
Ще менше, аніж Поль, знав Тернопіль і уродженець Бережан Александр Брюкнер. Він жив у 1856-1939 роках і став одним із найвідоміших славістів свого часу – таким знаним, що тодішня громада не могла упустити нагоди вшанувати Брюкнера у назві вулиці. І хоча вчений також мав німецькі корені, він першим написав монографії з історії польської мови. Як і Поль, Брюкнер лежить у крипті Заслужених.
А от історик Людвік Фінкель – приклад людини, котра справді була тісно прив’язана до Тернополя. Він народився у 1858-му в Бурштині, а помер у 1930-му у Львові. У 1877-1881 роках він навчався у Першій гімназії, що стояла на місці пам’ятника Франку. Уже після від’їзду до Львова, де працював в універстеті деканом, проректором і ректором, Фінкель написав книгу “Тернопіль у 1672 році”, а на схилі свого віку подарував громаді міста свою багату бібліотеку.
Заснував нову науку Може пишатися Тернопіль і одним із відомих довоєнних філософів. Це - Казимир Айдукевич, який народився у 1890-му в родині чиновника Вроніслава Айдукевича та Магдалени Гєртнер. Мати майбутнього вченого була родом з Відня, а син осів у Львові. Залишився там і під час першої радянської окупації. “У 1940-41 роках Айдукевич викладав психологію у Львівському державному медичному інституті. Під час німецької окупації працював бухгалтером на міській бійні, одночасно продовжуючи таємне навчання...
У 1944-1945 роках був керівником кафедри фізики в університеті Івана Франка”, - читаємо у Вікіпедії. Відтак Айдукевич мав добре знати українську мову. Але згодом філософ із тернопільським корінням опинився у Польщі. Був навіть ректором університету в Познані, завідувачем кафедри у Варшавському університеті й зорганізував Заклад логіки Інституту філософії і соціології Польської академії наук. Помер філософ у Варшаві 1963 року після серцевого приступу. На рік швидше за Казимира Айдукевича також у Варшаві помер ще один уродженець Тернополя – краківський архиєпископ та митрополит Євгеніюш Базяк. Цей церковний діяч походив з родини судового урядника. Закінчив у рідному місті школу й гімназію. Уже після духовної семінарії він кілька років працював священиком у Тернополі.
Утім, якщо єпископа Євгеніюша Базяка ще знає і згадує місцева римо-католицька парафія, то цілковитим незнайомцем залишається для тернополян Казимир Міхаловський. Він – всесвітньознаний археолог, єгиптолог, історик мистецтва, який з’явився на світ Божий у 1901-му. Міхаловський брав участь у розкопках у Греції та Єгипті. Він охоче писав не лише наукові, а й популярні книги. Більше того, Казимир Міхаловський заснував нову історичну дисципліну – нубіологію. Остання вивчає старожитності країни Нубії, що сусідила зі Стародавнім Єгиптом. Міхаловський був віце-президентом Міжнародного єгиптологічного товариства і похований у Варшаві. У 2007-му в Єгипетському музеї в Каїрі вченому встановили погруддя. Проте чоловік дожив до 1981-го, хоча міг загинути ще за нацистської окупації, коли його ув’язнили у таборі для військовополонених Oflag II-C. А ще відомого археолога могло б просто не бути, якби не Перша тернопільська гімназія. У цьому навчальному закладі ґрунтовно вчили давню історію та класичні мови. І недарма ж з неї вийшов ще один славетний сходознавець-українець Омелян Пріцак. Але про нього – інша історія.
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Безбар’єрність стає стійкою тоді, коли є люди, які щодня тримають її у фокусі уваги в громадах, міністерствах та інших установах. Саме про це йшлося під час першої зустрічі мережі амбасадорів безбар’єрності.
У сучасному мегаполісі, де кожна хвилина на рахунку, вантажне таксі київ стало незамінним рішенням для тих, кому потрібно швидко та зручно перевезти речі, меблі, будматеріали чи обладнання. Така послуга поєднує оперативність, доступність та індивідуальний підхід до кожного клієнта.
Сьогодні свій ювілей святкує директорка Тернопільської спеціалізованої школи №7 — Галина Миколаївна Костюк.
Питання належного оформлення трудових відносин – один із пріоритетних напрямів роботи Державної податкової служби, органів місцевого самоврядування та Держпраці. Тож сьогодні в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області було проведено спільну робочу зустріч за участі в. о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Ольги Ліщинської, заступника начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Віктора Андрійчука та фахівців відомств.
Інтерактивна зустріч була проведена в рамках рамках поїздок Центру регіонами України. Учасники мали змогу ознайомитися з роботою Верховної Ради, її функціями та структурою.