Років з двадцять тому мені, кореспондентові районної газети, довелося взяти участь у рейді сільгосппідприємствами та угіддями району. Роль моя зводилася до спостереження, занотовування у блокнот і прихованого позіхання. А от іншим учасникам заходу, – керівництву району, головам господарств, агрономам – було що сказати й показати одне одному і всім разом. Насамкінець на краю житнього поля проводився традиційний «розбір польотів». Організатори рейду підбивали його підсумки, когось відзначали в кращий бік, когось-в гірший, радили, застерігали, підганяли…
Уже в кінці, пригадую, слово взяв прокурор району. Говорив він доволі довго й монотонно, аж поки не вимовив фразу, яку я пам’ятаю донині. Звертаючись до шановного зібрання, головний законник району сказав: «Пам’ятайте, що на всіх вас можна відкривати кримінальні справи». Одразу ж, пригадую, повіяло милими спогадами про 1938-й рік, Вишинського, масові справи про саботаж, шкідництво і таке інше. Нагадаю, що слухачами виступали не запеклі пройдисвіти-шахраї, а цілком поважні керівники та спеціалісти сільгоспспілок. Причому пан прокурор ясно дав зрозуміти, що відкривати чи не відкривати оті справи – залежить лише від його доброї волі. Або ж – її відсутності.
Отой давній монолог прокурора наштовхнув на певні роздуми. Зокрема, про те, що у нас об’єктивні норми закону здебільшого підміняються суб’єктивністю чиновника, яка часто залежить від настрою. Чи вказівки «згори». Мовляв, подобаєшся чи догодиш мені – милуватиму, а не догодиш – вибачай…Ще один, можливо, навіть більш істотний момент. Так уже повелося, що практично на кожного політика, бізнесмена а то й просто рядового обивателя може бути знайдений (або сфабрикований) компрометуючий матеріал, який у слушний (звісно, не для нього) момент залюбки пустять у хід. А потім уже відмивайся, виправдовуйся, скільки душі завгодно. Або – звільняй «тепленьке» місце. Або ж ще гірше – грій нари і хлебтай баланду.
Заради справедливості слід сказати, що оте збирання компромату, шантажування ним, викид у потрібний момент інформації, своєрідне тримання «на гачку» не є нашим винаходом і нероздільним привілеєм. Таке практикували завжди й усюди. Надто вже велика спокуса використати проти когось «вбивчу» інформацію для досягнення власних цілей. Це – суттєвий і неминучий елемент політичної та бізнесової конкуренції, який постійно переноситься і на побутовий рівень. А якщо зло неминуче – то й сприймається якось легше.
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Безбар’єрність стає стійкою тоді, коли є люди, які щодня тримають її у фокусі уваги в громадах, міністерствах та інших установах. Саме про це йшлося під час першої зустрічі мережі амбасадорів безбар’єрності.
У сучасному мегаполісі, де кожна хвилина на рахунку, вантажне таксі київ стало незамінним рішенням для тих, кому потрібно швидко та зручно перевезти речі, меблі, будматеріали чи обладнання. Така послуга поєднує оперативність, доступність та індивідуальний підхід до кожного клієнта.
Сьогодні свій ювілей святкує директорка Тернопільської спеціалізованої школи №7 — Галина Миколаївна Костюк.
Питання належного оформлення трудових відносин – один із пріоритетних напрямів роботи Державної податкової служби, органів місцевого самоврядування та Держпраці. Тож сьогодні в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області було проведено спільну робочу зустріч за участі в. о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Ольги Ліщинської, заступника начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Віктора Андрійчука та фахівців відомств.
Інтерактивна зустріч була проведена в рамках рамках поїздок Центру регіонами України. Учасники мали змогу ознайомитися з роботою Верховної Ради, її функціями та структурою.