Добігає кінця дія пілотного проекту, за яким лікувальний заклад працював останні п’ять років. Частина депутатів обласної ради мають сумнів щодо подальшої долі лікарні, мовляв, проект не виправдав себе, тому потрібно повертатися до попередньої форми діяльності і позбавити заклад статусу «університетська лікарня». Натомість медична громада переконує, що результати є, а подібне питання зараз взагалі не на часі.
Кабмін «дав задню»
Сумніви щодо доцільності запровадження проекту університетської лікарні у депутатів виникали ще на етапі його обговорення. Частина депутатського корпусу взагалі не сприймала такої назви і не розуміла, навіщо заклад, власником якого є обласна рада, піддавати будь-яким перетворенням. Утім на той час прихильників нововведення було більше, аніж противників. Відтак у результаті підтримки народних обранців університетська лікарня почала своє велике плавання. У ньому заклад перебував п’ять років, і, зрештою, настав час звітувати про результати. Запитання, які виникають у депутатів до медичного керівництва, цілком справедливі: що зроблено, чого не вдалося реалізувати, чому не вдалося і в кінці-кінців чи є перспектива? Адресовані вони не тільки нинішньому головному лікарю університетської лікарні Василю Бліхару, а й усім дотичним до проекту сторонам. Відповіді на них учасники даватимуть у сесійній залі.
Василь Бліхар з розумінням ставиться до запитів депутатів і визнає, що питання справді потребує обговорення, але не зараз. По-перше, університетська лікарня – це спільний проект обласної ради як власника установи та Тернопільського державного медуніверситету ім. І.Горбачевського. Останній нещодавно втратив свого багаторічного керівника, який був двигуном цього процесу. Зараз на його місце призначено тимчасового керівника. Поки університет не отримає нового ректора та не визначиться з подальшими пріоритетами своє діяльності, говорити про ті чи інші проекти не доводиться. Хто може гарантувати, що усі партнери й надалі будуть однаково зацікавлені у проекті і зможуть його фінансувати? По-друге, у 2015 році планується проведення масштабної медичної реформи. Зараз проект «університетська лікарня» є унікальним у своєму роді для України, адже його аналогів немає у жодному іншому обласному центрі. Втім не виключено, що реформування передбачатиме саме таку форму співпраці навчальних закладів та закладів охорони здоров’я.
Поряд з тим медична спільнота області не заперечує, що грандіозного прориву у рамках проекту зробити не далося. Виявляється, спасувала одна зі сторін – Міністерство охорони здоров’я. За державною програмою, яку затвердив Кабмін, лікувальний заклад протягом п’ятирічки мав отримати майже 36 млн. грн., але «на верху» про свою обіцянку, вочевидь, забули. А ось на обласному рівні до цього питання віднеслися відповідальніше.
- На розвиток університетської лікарні мали бути направлені цільові кошти, але Кабмін своїх зобов’язань не виконав. У 2013 році ця постанова була скасована. На рівні Кабінету Міністрів та МОЗ проект не профінансований. Частково його вдалося реалізувати в області. Обласна рада та медуніверситет виконали свої зобов’язання як у нормативному плані, так і в частині покращення матеріально-технічної бази. За три роки капітальні видатки склали 280 тис. грн., решта – кошти спонсорів. За півтора року це майже 1,5 млн. грн. Вони використані на покращення матеріально-технічної бази. Частка університету становить теж близько півтора мільйона. За ці кошти проведено капітальну реконструкцію та ремонт відділення функціональної діагностики. Також проводиться реконструкція шостої аудиторії з фойє, даху та центрального входу університетської лікарні. Вартість цього проекту становить близько двох мільйонів гривень. Крім того, університет допомагав у придбанні обладнання, інструментарію для навчально-лікувального процесу тощо. На ці потреби використано майже 400 тис. грн., – каже Василь Бліхар.
Потрібні інвестиції
Не бачить доцільності припиняти дію пілотного проекту й директор департаменту охорони здоров’я ТОДА Володимир Курило. За його словами, на стадії завершення реалізація одного з найбільших проектів лікарні – створення кардіологічного центру. Над ним адміністрація спільно з університетом працювала дуже довго, і ось нарешті завдяки міжнародній програмі з’явилась реальна можливість розпочати роботу, а це неабияке досягнення.
Спроби створити університетську лікарню є і в інших областях України: Вінниці, Дніпропетровську, Донецьку тощо. Однак там лікувальні заклади будують без участі обласної влади. Це самодостатні лікувальні установи з невеликим ліжковим фондом, які в першу чергу виконуватимуть функцію навчальної бази. Створювати подібні заклади в Тернополі немає ані потреби, ані коштів, стверджує Василь Бліхар. Формат університетської лікарні є оптимальним варіантом як для самого лікувального закладу, так і медуніверситету.
- Університетська лікарня – це багатопрофільна установа. Будувати такий заклад паралельно з обласною лікарнею не раціонально. У світі існує два види співпраці університетів та лікарні: корпоративний та об’єднавчий. Ми обрали перший варіант. Управління лікувально-діагностичним процесом проводять дві установи: лікарня та університет, а фінансування має здійснюватися з місцевого та державного бюджетів. На превеликий жаль, у нас це питання не вирішено, тому що бюджетний кодекс не дозволяє проводити змішане фінансування, – каже Василь Бліхар. – Тому, по великому рахунку, сьогодні ми маємо співпрацю лише з медуніверситетом у плані реалізації тих чи інших проектів. Наразі є розпорядження Міністра охорони здоров’я про відпрацювання типових положень статутів університетських клінік і запровадження їх по всій країні. Модель, яка запроваджена в Тернополі, є найбільш оптимальною, і МОЗ рекомендує за нею будувати інші проекти. Сьогодні перед університетською лікарнею стоїть два завдання – високоспеціалізована медична допомога і база для навчання наших студентів, тому будівництво клініки на 100 ліжок не вирішить цієї проблеми.
За словами Володимира Курила, враховуючи важкий фінансовий стан галузі та області в цілому, університетська лікарня зробила доволі багато. Варто взяти до уваги й те, що сьогодні витрати на заробітну плату та енергоносії «зїдають» більшу частину бюджету. Про бюджет розвитку в нинішній складній економічній ситуації говорити взагалі не доводиться. Наступний рік ще сумніший: видатки – мінус 4,8 млрд. грн. у держбюджеті. Тому обіцяти золоті гори зараз ніхто не береться. Медики реально оцінюють ситуацію і наголошують, що врятувати ситуацію може лише велика інвестиція.
- У минулому році я підготував передпроектні пропозиції, зроблені у цінах 2013 року. Ще тоді це була велика цифра, а зараз її потрібно збільшити приблизно на 50%, – каже Василь Бліхар. – Напрацювання є, але для реалізації потрібні великі кошти.
До слова, за час реалізації проекту в університетській лікарні впроваджено 47 найсучасніших методик у галузі ендокринології, судинної хірургії, ортопедії, травматології, нейрохірургії. Щорічно в хірургічних відділеннях стаціонарну допомогу надають понад 11 тисячам хворих, проводять близько 6-6,5 тисячі операційних втручань. Широко використовують найсучасніші технології, такі як плазмафорез, перитонеальний діаліз, лапароскопічна діагностика, артроскопія, ендопротезування кульшових суглобів, мікрохірургія ока, підбір та постановка штучних оптичних лінз при катаракті, мікрохірургічні втручання при захворюваннях хребта тощо. У терапевтичних відділеннях щорічно отримують високоспеціалізовану допомогу близько 9 тисяч пацієнтів, впроваджується 55-60 нових методик сучасної діагностики та лікування. Серед них важливо відмітити такі: черезстравохідна електрокардіостимуляція, добове моніторування ЕКГ та артеріального тиску, двовимірна і черезстравохідна електростимуляція, методика використання інсулінових помп у хворих з лабільним перебігом цукрового діабету, пульс-терапії і плазмафорезу, гемо- та перитонеальний діаліз, комп’ютерна томографія, УЗД плевральних порожнин, комп’ютерна інтрагастральна рН-метрія, багатомоментне дуоденальне зондування. Реалізувати ці практики без взаємодії лікувального закладу та медуніверситету було б не можливо, тому відповідь щодо доцільності проекту є очевидною. Інше питання, де взяти коштів для впровадження нових технологій. І задуматись над ним мають не тільки медики, а й депутати.
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Безбар’єрність стає стійкою тоді, коли є люди, які щодня тримають її у фокусі уваги в громадах, міністерствах та інших установах. Саме про це йшлося під час першої зустрічі мережі амбасадорів безбар’єрності.
У сучасному мегаполісі, де кожна хвилина на рахунку, вантажне таксі київ стало незамінним рішенням для тих, кому потрібно швидко та зручно перевезти речі, меблі, будматеріали чи обладнання. Така послуга поєднує оперативність, доступність та індивідуальний підхід до кожного клієнта.
Сьогодні свій ювілей святкує директорка Тернопільської спеціалізованої школи №7 — Галина Миколаївна Костюк.
Питання належного оформлення трудових відносин – один із пріоритетних напрямів роботи Державної податкової служби, органів місцевого самоврядування та Держпраці. Тож сьогодні в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області було проведено спільну робочу зустріч за участі в. о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Ольги Ліщинської, заступника начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Віктора Андрійчука та фахівців відомств.
Інтерактивна зустріч була проведена в рамках рамках поїздок Центру регіонами України. Учасники мали змогу ознайомитися з роботою Верховної Ради, її функціями та структурою.