Студенти з Півдня та Сходу України масово переводяться в університети сусідніх з тривожними регіонами областей. Назвати Тернопіль сусіднім містом, звичайно, важко, але навчатися у місцевих вузах теж є багато охочих. З часу анексії Криму Тернопільський державний медичний університет імені І.Горбачевського прийняв понад сотню студентів з Донеччини, Луганщини та окупованого півострова. Більшість з них – іноземці, які навчалися у тамтешніх вишах. Наразі переселенці мають статус тимчасових слухачів, однак уже до кінця року можуть стати повноправними студентами медуніверситету.
Прийняли понад сотню студентів
Вони тікали з буремного Сходу. Від вибухів, тривоги та постійної напруги. В таких умовах думати про навчання важко, тому й прийняли рішення переїхати на Захід. Перші студенти з окупованих регіонів приїхали до Тернополя ще навесні цього року. З того часу їх кількість у нашому регіоні постійно зростає.
– Станом на кінець листопада у Тернопільському державному медичному університеті імені І.Горбачевського навчається 107 студентів-медиків з Донецького та Луганського регіонів, а також Криму. П’ятеро студентів переведено ще під час весняного семестру, – розповідає декан медичного факультету ТДМУ Оксана Боярчук. – Майже 70 осіб із числа переведених – це студенти-іноземці. Згідно з розпорядженням МОН України, студенти зараховані у навчальний заклад на тимчасове навчання. До 12 грудня слухачі, які перевелися на навчання у цьому семестрі, повинні визначитися, хочуть вони продовжувати навчання у Тернополі чи ні. За попередніми даними, наразі усі студенти зі Сходу виявили бажання залишитися у ТДМУ.
Як розповіла Оксана Боярчук, перевестися до медуніверситету на тимчасове навчання доволі просто. Студенту достатньо лише написати заяву та надати копію своїх паспортних даних.
– Перевіряємо, чи цей студент є в Єдиній державній базі. Якщо так, зараховуємо його на тимчасове навчання. Ні залікової книжки, ні будь-яких інших документів не потрібно. Однак процедура зарахування на постійне навчання вже вимагає і академічної довідки, і порівняння навчальних планів, і ліквідації академічної заборгованості, – каже декан.
Практично всі іноземні студенти є контрактниками, а українські – в основному навчаються на бюджетній формі. Наразі питання отримання останніми стипендії не врегульоване. Студенти, які перебувають на бюджетній формі, не отримують державного забезпечення. Втім студенти-контрактники, які перебувають на тимчасовому навчанні, теж здобувають знання безкоштовно. Як повідомляють в університеті, усі студенти, переведені з Донеччини та Луганщини, забезпечені житлом. Частина з них відмовилися від проживання у гуртожитках. Вони або проживають у родичів та знайомих, або орендують квартири.
За словами Оксани Боярчук, частина студентів мали сумніви щодо можливості навчання у Тернополі через мовний бар’єр. Але зрештою це не викликало великих труднощів. Молодь швидко адаптувалася в колективах і вже за тиждень-другий спілкувалася українською. Звикати довелося до форми навчання. У ТДМУ практикують систему єдиного дня, впродовж якого студенти вивчають лише один предмет. Такий підхід для приїжджих став новинкою.
На постійному зв’язку з буремним Сходом
При переїзді у Тернопіль особливих труднощів молодь не відчула. Більшість з них уже знайомі з нашим містом. Інші ж зізнаються: побоювання були, але зараз розвіялись. Студенти кажуть, що обирали Тернопіль не тільки через те, що тут спокійно або ж живуть знайомі чи родичі. Важливим аспектом став і статус навчального закладу.
Інеса Мала приїхала до Тернополя з Маріуполя. Дівчина зізнається, що дуже переживала, аби навчальний заклад не відмовив їй у переведенні, адже так трапилося з багатьма її друзями, які намагалися переїхати у сусідні з Донецькою області. Дівчина каже, що залишатися в Маріуполі було небезпечно.
– У місті дуже страшно. В будь-який час може щось трапитися. І автобуси вибухають з ні в чому не винними людьми. Вже й по місту переміщатися складно. Ті, що в Донецьку залишилися, вчаться під вистрілами. Навкруги вибухи, вікна дрижать, але їх викладачі заспокоюють. Ось так проходять лекції. До цього вже всі звикли, - розповідає Інеса Мала.
Батьки дівчини досі залишаються у тривожному Маріуполі. Вона щодня з ними на зв’язку. Каже, що хвилюється за рідних. Переїхати до Тернополя пропонувала і друзям, але не у всіх є така можливість. Одні бояться, в інших просто немає грошей.
– Коли Донецьк знову стане українським, хотілося б туди повернутися. Там залишилися родичі, друзі, а одній у незнайомому місті важко, – каже Інеса.
Відмінник Микола Дорохов приїхав до Тернополя з Донецька. Хлопець навчається на 4 курсі. До цього разом зі своєю дівчиною здобував освіту в Донецьку. Потім перевелись у ТДМУ.
– Моя дівчина з Закарпаття. Коли почалися військові дії, вирішили перевестися сюди. В принципі, нічого важкого не було. Просто потрібен час для адаптації. Тут усе зовсім інше. Я жив удома, а тепер – у гуртожитку, – зізнається студент.
А ось з мовою у молоді проблем не виникало. Студенти зізнаються, що вже звикли чути навколо себе українську. Під час навчання відповідають українською, але ані у вузі, ані в колективі ніхто на цьому не акцентує уваги. У Тернополі доволі лояльно ставляться до цього питання, зазначають приїжджі медики.
Олександр Бабінський з Донецька уже не вперше в Тернополі.
– Це місто суто українське. Тому біда, яка зараз є в нашій країні, тут ніяк не може статися. Ми завжди відповідаємо українською, але я думаю, що якби і спілкувалися російською, то проблем не було б, – каже хлопець.
Марина Любченко (Донецька обл.) теж неодноразово була в Тернополі. Звідси родом її чоловік. Хоча тут дівчину прийняли доброзичливо, зізнається, що сумує за домом, друзями та знайомими.
– Стараюся підтримувати зв’язок з одногрупниками. З моєї групи у Донецьку залишилося лише троє людей. Решта – в інших містах теж слухачами, – розповідає Марина.
Молоді люди кажуть, що Тернопіль від інших міст відрізняється патріотичним духом. Він і у манері спілкування, і у поведінці, і навіть в атмосфері вулиць.
– У тернополян є якийсь зв’язок з їхньою культурою, дуже сильно відчутний патріотизм. У Донецьку також це було розвинене, але тут більш виражено, – каже Марія Сергеєва (Донецьк).
Донеччину, Луганщину та український Крим. А тим часом вони здобувають знання, з допомогою яких будуть будувати нову, прогресивну, патріотичну та розвинену державу.
Зоряна Гарасимів
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Безбар’єрність стає стійкою тоді, коли є люди, які щодня тримають її у фокусі уваги в громадах, міністерствах та інших установах. Саме про це йшлося під час першої зустрічі мережі амбасадорів безбар’єрності.
У сучасному мегаполісі, де кожна хвилина на рахунку, вантажне таксі київ стало незамінним рішенням для тих, кому потрібно швидко та зручно перевезти речі, меблі, будматеріали чи обладнання. Така послуга поєднує оперативність, доступність та індивідуальний підхід до кожного клієнта.
Сьогодні свій ювілей святкує директорка Тернопільської спеціалізованої школи №7 — Галина Миколаївна Костюк.
Питання належного оформлення трудових відносин – один із пріоритетних напрямів роботи Державної податкової служби, органів місцевого самоврядування та Держпраці. Тож сьогодні в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області було проведено спільну робочу зустріч за участі в. о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Ольги Ліщинської, заступника начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Віктора Андрійчука та фахівців відомств.
Інтерактивна зустріч була проведена в рамках рамках поїздок Центру регіонами України. Учасники мали змогу ознайомитися з роботою Верховної Ради, її функціями та структурою.