Тернополянин виготовляє витончені жіночі прикраси

 Коли заходиш на обійстя чернихівчанина Михайла Гірчиці, одразу видно, що господар, як кажуть, майстер на всі руки. Тут і гойдалки власного виробництва для онуків, і різноманітні садові скульптури. А в хаті можна сміливоо водити екскурсії поціновувачам української вишивки – на стінах в усіх кімнатах сила силенна і великих, і малих вишитих картин. Усе – праця рук матері Михайла Гірчиці – Галини Миколаївни. Однак серед усього цього розмаїття добрий десяток робіт, які хрестиком вишивав і господар оселі.

У фантастичний світ полімерної глини – матеріал, що зовні нагадує пластилін, а при запіканні в духовці стає твердим і міцним, 56-річний слюсар-механік за освітою та будівельник за професією Михайло Гірчиця занурився торік. Взимку, коли ремонт осель, яким чоловік заробляє на життя, не користується попитом, мандруючи нетрями Інтернету, він натрапив на майстер-клас із виготовлення прикрас з полімерної глини. Щоб зайняти руки і голову, взявся «підкорювати» цей матеріал. Спробував зробити кольє. Виріб вдався з першого разу, що не могло не надихнути на подальші експерименти. Віри в себе додали схвальні відгуки домочадців прекрасної статі – двох доньок, двох онучок, дружини та матері.

- Чим я у житті тільки не захоплювався до цього, – розповідає Михайло Гірчиця, – перші рукотвори робив ще під час служби на флоті. Це були вироби із соломи – парусники, маяки, картини. Потім було захоплення різьбою по дереву, випалювання, макраме, чеканка, вишивання, створення садових скульптур. Попрацювати з полімерною глиною я хотів давно, але через брак часу така нагода ніяк не випадала. А тепер бачу, що з усіх моїх хобі – саме це мені найбільше до душі. Цей матеріал нагадує пластилін і дозволяє безкінечно фантазувати з формами та кольорами. Щоправда, така робота потребує багато зусиль та терпіння.

Нині Михайло Гірчиця впевнено використовує такі техніки ліплення, як «Мілліфіорі», «Філігрань». Мріє опанувати складнішу техніку «Мокуме-гане». Робить намиста, сережки, кулони, браслети. Двох однакових прикрас, запевняє, жодного разу не зробив. Каже, що навіть якби хотів, то навряд чи би вдалося виліпити «близнюка», бо в процесі творення у голові постійно народжуються нові ідеї. Тому біжутерія Михайла Гірчиці, хоча поки що аматора у цій справі, авторська. – Я навіть коли дивлюся майстер-клас, то вивчаю лише технічні тонкощі роботи з полімерною глиною, – розповідає Михайло Ярославович, – а виробів ніколи не копіюю і плагіатом не займаюся. Включаю свою власну фантазію і щоразу виникає нова ідея. Особливо мені подобається ліпити з допомогою техніки «Філігрань», коли на заготовку накладаються найдрібніші шматочки полімерної глини, що утворюють ажурний візерунок. Тоді прикраси виглядають, як легке мереживо. Це можуть бути оригінальні шпильки для волосся, брошки, кулони.

До речі, для виготовлення біжутерії чоловік використовує власну фурнітуру, що додає виробам оригінальності. Купує спіраль для електроплити, розрівнює її, а тоді робить усі необхідні ланки, з допомогою яких з’єднує між собою намистини. Кулони вішає на власноруч виготовлені шнурочки. Єдине, що продовжує купувати в крамниці, це глина та фурнітура для сережок. На один виріб Михайло Гірчиця затрачає максимум день роботи.

- Прикраси з різнобарвних шматків глини зробити просто, – переконує Михайло Ярославович. – Невеликі шматочки полімерної глини в обраній кольоровій гамі розминаємо у руках, доки вони не стають м’якими, складаємо, а потім, ніби рулет, скручуємо у циліндричну «ковбаску», на зрізі якої утворюється гарний візерунок. «Ковбаску» нарізаємо тоненькими пластинками 1-2 міліметри і формуємо намистини – ліпимо. Це і є перший та найважливішй етап. Далі в намистинах зубочисткою робимо отвори та відправляємо в духовку, де випікаємо при температурі 130 градусів пів години. Тут уже головне, щоб виріб не залишився «сирим» і щоб не перепікся. Для цього я придбав духовку з таймером. До речі, у ній готувати їжу уже категорично не можна, бо безпечна у вигляді прикрас чи сувенірів, під час процесу полімеризації глина виділяє шкідливі для здоров’я людини речовини. Готові елементи охолоджую і покриваю спеціальним лаком. А далі уже з допомогою фурнітури роблю з них чи намисто, чи кольє, чи браслет – усе, чого душа бажає. Головне – терпіння, фантазія, відсутність страху перед експериментами та віра в себе.

Михайло Гірчиця не збирається зупинятися на досягнутому. Иногда даже соло мастурбация молодой девушки может привлекать очень много внимания, особенно если она была заснята на скрытую камеру. Ждет она вас по прямой ссылке, где так же есть категория подсмотренная мастурбация https://подсмотр.com/masturbaciya с видосами на эту тему. Выбирайте себе любой и наслаждайтесь невинными девушками, которые ласкали свои вагины и даже не знали, что их в этом время снимают на камеру, чтобы потом выложить. В його планах освоєння нових технік ліплення з полімерної глини, вдосконалення майстерності та творення нових оригінальних та неповторних прикрас. Чоловік також не відкидає можливості, що колись його хобі може перетворитися у бізнес.

Світлана БОДНАР,

http://narodne-slovo.te.ua/