Державні гуртожитки Тернопільщини передано у комунальну вла�ні�ть територіальних громад.
Про це кореÑ�пондента УКРІÐ�ФОРМу повідомили у регіональному відділенні Фонду державного майна України в облаÑ�ті. «Ð’ідтепер мешканці майже Ñ�емидеÑ�Ñ�ти гуртожитків ТернополÑ� та облаÑ�ті отримали можливіÑ�ть приватизувати Ñ�воє житло згідно чинного законодавÑ�тва України, розповів начальник регіонального відділеннÑ� згаданого фонду Михайло ШкільнÑ�к. – Цей процеÑ� був дуже Ñ�кладним. Ð�дже не вÑ�Ñ– товариÑ�тва погоджувалиÑ�Ñ� передавати житло та гуртожитки у комунальну влаÑ�ніÑ�ть». За Ñ�ловами Михайла ШкільнÑ�ка, регіональне відділеннÑ� вело тривалу претензійно-позовну роботу, аби відÑ�тоÑ�ти право громадÑ�н на житло. Ð�априклад, тільки у гуртожитках комбайнового заводі Ñ– текÑ�тильного комбінату проживало понад 2700 оÑ�іб, в тому чиÑ�лі Ñ�амотніх громадÑ�н, що законно претендували на влаÑ�не житло. Загалом, за веÑ�ÑŒ період відÑ�тоюваннÑ� конÑ�титуційних прав жителів гуртожитків на житло предÑ�тавники регіонального відділеннÑ� взÑ�ли учаÑ�ть у майже 250 Ñ�удових заÑ�іданнÑ�Ñ…. Результат – понад 15 тиÑ�Ñ�ч жителів облаÑ�ті отримали тепер влаÑ�не житло, в Ñ�кому проживали деÑ�Ñ�тиліттÑ�ми.
ßêùî âè ïîì³òèëè ïîìèëêó, áóäü ëàñêà, âèä³ë³òü íåïðàâèëüíèé òåêñò òà íàòèñí³òü Ctrl+Enter. Äÿêóºìî, ùî ðîáèòå íàñ êðàùèìè.
Áóäü ëàñêà, íå ïèø³òü ïîâ³äîìëåííÿ, ùî ì³ñòÿòü îáðàçëèâ³ ³ íåöåíçóðí³ âèñëîâè, çàêëèêè äî ì³æðåë³ã³éíî¿, ì³æíàö³îíàëüíî¿ òà ì³æðàñîâî¿ âîðîæíå÷³. Òàê³ êîìåíòàð³ áóäóòü âèäàëåí³.
Áåçáàð’ºðí³ñòü ñòຠñò³éêîþ òîä³, êîëè º ëþäè, ÿê³ ùîäíÿ òðèìàþòü ¿¿ ó ôîêóñ³ óâàãè â ãðîìàäàõ, ì³í³ñòåðñòâàõ òà ³íøèõ óñòàíîâàõ. Ñàìå ïðî öå éøëîñÿ ï³ä ÷àñ ïåðøî¿ çóñòð³÷³ ìåðåæ³ àìáàñàäîð³â áåçáàð’ºðíîñò³.
Ó ñó÷àñíîìó ìåãàïîë³ñ³, äå êîæíà õâèëèíà íà ðàõóíêó, âàíòàæíå òàêñ³ êè¿â ñòàëî íåçàì³ííèì ð³øåííÿì äëÿ òèõ, êîìó ïîòð³áíî øâèäêî òà çðó÷íî ïåðåâåçòè ðå÷³, ìåáë³, áóäìàòåð³àëè ÷è îáëàäíàííÿ. Òàêà ïîñëóãà ïîºäíóº îïåðàòèâí³ñòü, äîñòóïí³ñòü òà ³íäèâ³äóàëüíèé ï³äõ³ä äî êîæíîãî ê볺íòà.
Ñüîãîäí³ ñâ³é þâ³ëåé ñâÿòêóº äèðåêòîðêà Òåðíîï³ëüñüêî¿ ñïåö³àë³çîâàíî¿ øêîëè ¹7 — Ãàëèíà Ìèêîëà¿âíà Êîñòþê.
Ïèòàííÿ íàëåæíîãî îôîðìëåííÿ òðóäîâèõ â³äíîñèí – îäèí ³ç ïð³îðèòåòíèõ íàïðÿì³â ðîáîòè Äåðæàâíî¿ ïîäàòêîâî¿ ñëóæáè, îðãàí³â ì³ñöåâîãî ñàìîâðÿäóâàííÿ òà Äåðæïðàö³. Òîæ ñüîãîäí³ â Ãîëîâíîìó óïðàâë³íí³ ÄÏÑ ó Òåðíîï³ëüñüê³é îáëàñò³ áóëî ïðîâåäåíî ñï³ëüíó ðîáî÷ó çóñòð³÷ çà ó÷àñò³ â. î. íà÷àëüíèêà Ãîëîâíîãî óïðàâë³ííÿ ÄÏÑ ó Òåðíîï³ëüñüê³é îáëàñò³ Îëüãè ˳ùèíñüêî¿, çàñòóïíèêà íà÷àëüíèêà ϳâäåííî-Çàõ³äíîãî ì³æðåã³îíàëüíîãî óïðàâë³ííÿ Äåðæàâíî¿ ñëóæáè ç ïèòàíü ïðàö³ ³êòîðà Àíäð³é÷óêà òà ôàõ³âö³â â³äîìñòâ.
²íòåðàêòèâíà çóñòð³÷ áóëà ïðîâåäåíà â ðàìêàõ ðàìêàõ ïî¿çäîê Öåíòðó ðåã³îíàìè Óêðà¿íè. Ó÷àñíèêè ìàëè çìîãó îçíàéîìèòèñÿ ç ðîáîòîþ Âåðõîâíî¿ Ðàäè, ¿¿ ôóíêö³ÿìè òà ñòðóêòóðîþ.