Паливно-ма�тильними матеріалами дл� них у розмірі 11 ти��ч тонн, �к і за�обами захи�ту ро�лин, аграрні підприєм�тва обла�ті забезпечені повні�тю, кажуть в управлінні агропромрозвитку Тернопіль�ької облдержадміні�трації
Мінеральних добрив при нормі дев’Ñ�ноÑ�то кілограмів внеÑ�ено вже Ñ�імдеÑ�Ñ�Ñ‚ кілограмів на гектар поÑ�іву. Провели вже Ñ– перше підживленнÑ� роÑ�лин та приÑ�тупили до другого. Саме дуже Ñ�приÑ�тлива погода у квітні дала можливіÑ�ть аграрним підприємÑ�твам завершити поÑ�івну ранніх зернових на Тернопільщині, – передає TV-4.
- Ранні зернові Ñ– зернобобові поÑ�Ñ–Ñ�но повніÑ�тю на 103% площ. Зараз Ñ�іємо кукурудзу, цукровий бурÑ�к, Ñ�адимо картоплю, – розповів начальник головного управліннÑ� агропромрозвитку ТернопільÑ�ької ОДÐ� Ð�ндрій Хома. – Ми ще маєм поÑ�Ñ–Ñ�ти 90 тиÑ�Ñ�ч гектарів кукурудзи, вже поÑ�Ñ–Ñ�ли майже 30 тиÑ�Ñ�ч, ще маємо поÑ�Ñ–Ñ�ти 20 тиÑ�Ñ�ч цукрового бурÑ�ка, Ñ�кого вже поÑ�Ñ–Ñ�ли 40 тиÑ�Ñ�ч Ñ– 15 тиÑ�Ñ�ч гречки – так, Ñ�к в минулому році.
За доброї погоди завершити поÑ�ів кукурудзи Ñ– цукрового бурÑ�ка Ñ�ільÑ�ькогоÑ�подарÑ�ькі підприємÑ�тва облаÑ�ті зможуть днів за п’Ñ�ть, а далі піÑ�лÑ� п’Ñ�тнадцÑ�того травнÑ� почнуть Ñ�Ñ–Ñ�ти й гречку. Що Ñ�тоÑ�уєтьÑ�Ñ� переÑ�іву озимини, то тут найпроблемнішим виÑ�вивÑ�Ñ� ріпак. Озимого ріпаку торік воÑ�ени аграрії ТернопіллÑ� поÑ�Ñ–Ñ�ли на 2 тиÑ�Ñ�чі гектарів більше, Ñ�к в 2010-му, та на більший врожай цієї культури цьогоріч розраховувати не доводитьÑ�Ñ� – перезимував озимий ріпак дуже погано.
- Коли в наÑ� загинуло зернових озимих деÑ�ÑŒ 5,5 тиÑ�Ñ�ч гектарів – це 2,5%, тобто це мізер, це на рівні минулих років Ñ– краще, хоча ми очікували, що близько 40 тиÑ�Ñ�ч гектарів будем переÑ�івати, то ми будем переÑ�івати вÑ�ього 5 тиÑ�Ñ�ч, а, може, ще й менше, а ріпаку в наÑ� загинуло 28% – це 16,5 тиÑ�Ñ�ч гектарів. ПереÑ�іваєм його кукурудзою, переÑ�іваєм його Ñ�рим ріпаком, – повідомив чиновник.
ßêùî âè ïîì³òèëè ïîìèëêó, áóäü ëàñêà, âèä³ë³òü íåïðàâèëüíèé òåêñò òà íàòèñí³òü Ctrl+Enter. Äÿêóºìî, ùî ðîáèòå íàñ êðàùèìè.
Áóäü ëàñêà, íå ïèø³òü ïîâ³äîìëåííÿ, ùî ì³ñòÿòü îáðàçëèâ³ ³ íåöåíçóðí³ âèñëîâè, çàêëèêè äî ì³æðåë³ã³éíî¿, ì³æíàö³îíàëüíî¿ òà ì³æðàñîâî¿ âîðîæíå÷³. Òàê³ êîìåíòàð³ áóäóòü âèäàëåí³.
Áåçáàð’ºðí³ñòü ñòຠñò³éêîþ òîä³, êîëè º ëþäè, ÿê³ ùîäíÿ òðèìàþòü ¿¿ ó ôîêóñ³ óâàãè â ãðîìàäàõ, ì³í³ñòåðñòâàõ òà ³íøèõ óñòàíîâàõ. Ñàìå ïðî öå éøëîñÿ ï³ä ÷àñ ïåðøî¿ çóñòð³÷³ ìåðåæ³ àìáàñàäîð³â áåçáàð’ºðíîñò³.
Ó ñó÷àñíîìó ìåãàïîë³ñ³, äå êîæíà õâèëèíà íà ðàõóíêó, âàíòàæíå òàêñ³ êè¿â ñòàëî íåçàì³ííèì ð³øåííÿì äëÿ òèõ, êîìó ïîòð³áíî øâèäêî òà çðó÷íî ïåðåâåçòè ðå÷³, ìåáë³, áóäìàòåð³àëè ÷è îáëàäíàííÿ. Òàêà ïîñëóãà ïîºäíóº îïåðàòèâí³ñòü, äîñòóïí³ñòü òà ³íäèâ³äóàëüíèé ï³äõ³ä äî êîæíîãî ê볺íòà.
Ñüîãîäí³ ñâ³é þâ³ëåé ñâÿòêóº äèðåêòîðêà Òåðíîï³ëüñüêî¿ ñïåö³àë³çîâàíî¿ øêîëè ¹7 — Ãàëèíà Ìèêîëà¿âíà Êîñòþê.
Ïèòàííÿ íàëåæíîãî îôîðìëåííÿ òðóäîâèõ â³äíîñèí – îäèí ³ç ïð³îðèòåòíèõ íàïðÿì³â ðîáîòè Äåðæàâíî¿ ïîäàòêîâî¿ ñëóæáè, îðãàí³â ì³ñöåâîãî ñàìîâðÿäóâàííÿ òà Äåðæïðàö³. Òîæ ñüîãîäí³ â Ãîëîâíîìó óïðàâë³íí³ ÄÏÑ ó Òåðíîï³ëüñüê³é îáëàñò³ áóëî ïðîâåäåíî ñï³ëüíó ðîáî÷ó çóñòð³÷ çà ó÷àñò³ â. î. íà÷àëüíèêà Ãîëîâíîãî óïðàâë³ííÿ ÄÏÑ ó Òåðíîï³ëüñüê³é îáëàñò³ Îëüãè ˳ùèíñüêî¿, çàñòóïíèêà íà÷àëüíèêà ϳâäåííî-Çàõ³äíîãî ì³æðåã³îíàëüíîãî óïðàâë³ííÿ Äåðæàâíî¿ ñëóæáè ç ïèòàíü ïðàö³ ³êòîðà Àíäð³é÷óêà òà ôàõ³âö³â â³äîìñòâ.
²íòåðàêòèâíà çóñòð³÷ áóëà ïðîâåäåíà â ðàìêàõ ðàìêàõ ïî¿çäîê Öåíòðó ðåã³îíàìè Óêðà¿íè. Ó÷àñíèêè ìàëè çìîãó îçíàéîìèòèñÿ ç ðîáîòîþ Âåðõîâíî¿ Ðàäè, ¿¿ ôóíêö³ÿìè òà ñòðóêòóðîþ.