Це вже традиційне �в�то дл� учнів даного навчального закладу, �ке проводить�� третій рік по�піль
Ігор Побер вже неодноразово був гоÑ�тем на Ñ�портивних подіÑ�Ñ… у Кобиловолоках. Однак цього разу ціль візиту була оÑ�обливо приємною Ñ– длÑ� голови ТернопільÑ�ького «Ð£Ð”Ð�Ру», Ñ– длÑ� школÑ�рів. Ð�дже у подарунок вони отримали Ñ�правжню бокÑ�ерÑ�ьку грушу та комплекти бокÑ�ерÑ�ьких рукавиць.
«Ð”о цього днÑ� бокÑ�ом тут не займалиÑ�Ñ�, більше футболом, волейболом…- розповідає директор школи Микола Кравчук, - Ð� тепер будуть бокÑ�увати, адже у наÑ� вже навіть міÑ�це Ñ” у залі, відведене під грушу. Будуть мати, куди подівати Ñ�вою шалену енергію… Бачу, Ñ�к діти радо Ñ�прийнÑ�ли подарунок – мабуть немає таких, кому байдужий уÑ�піх Кличків, хто б не прагнув доÑ�Ñ�гнути їхніх виÑ�от», – ділитьÑ�Ñ� роздумами директор.
Ð� поки чотири команди юнаків та дівчат змагаютьÑ�Ñ� за кубок, привезений поважним гоÑ�тем Ігорем Побером, директор продовжує розповідати про школу, про доÑ�Ñ�гненнÑ�. Зокрема, Микола Кравчук розповів, що школа завжди лідирує у межах районних Ñ�портивних змагань, принаймні – входить у трійку кращих. ЗізнаєтьÑ�Ñ�, що Ñ” у цьому заÑ�луга ІгорÑ� Миколайовича, Ñ�кий нерідко буває гоÑ�тем на шкільних Ñ�вÑ�тах, чаÑ�то допомагає у вирішенні різних проблем Ñ– завжди Ñ�приÑ�Ñ” розвитку Ñ�порту у Ñ�елі, повідомили “Про вÑ�е” у преÑ�-Ñ�лужбі ТОО «Ð£Ð”Ð�РВіталіÑ� Кличка» Пише Про вÑ�е
ßêùî âè ïîì³òèëè ïîìèëêó, áóäü ëàñêà, âèä³ë³òü íåïðàâèëüíèé òåêñò òà íàòèñí³òü Ctrl+Enter. Äÿêóºìî, ùî ðîáèòå íàñ êðàùèìè.
Áóäü ëàñêà, íå ïèø³òü ïîâ³äîìëåííÿ, ùî ì³ñòÿòü îáðàçëèâ³ ³ íåöåíçóðí³ âèñëîâè, çàêëèêè äî ì³æðåë³ã³éíî¿, ì³æíàö³îíàëüíî¿ òà ì³æðàñîâî¿ âîðîæíå÷³. Òàê³ êîìåíòàð³ áóäóòü âèäàëåí³.
Áåçáàð’ºðí³ñòü ñòຠñò³éêîþ òîä³, êîëè º ëþäè, ÿê³ ùîäíÿ òðèìàþòü ¿¿ ó ôîêóñ³ óâàãè â ãðîìàäàõ, ì³í³ñòåðñòâàõ òà ³íøèõ óñòàíîâàõ. Ñàìå ïðî öå éøëîñÿ ï³ä ÷àñ ïåðøî¿ çóñòð³÷³ ìåðåæ³ àìáàñàäîð³â áåçáàð’ºðíîñò³.
Ó ñó÷àñíîìó ìåãàïîë³ñ³, äå êîæíà õâèëèíà íà ðàõóíêó, âàíòàæíå òàêñ³ êè¿â ñòàëî íåçàì³ííèì ð³øåííÿì äëÿ òèõ, êîìó ïîòð³áíî øâèäêî òà çðó÷íî ïåðåâåçòè ðå÷³, ìåáë³, áóäìàòåð³àëè ÷è îáëàäíàííÿ. Òàêà ïîñëóãà ïîºäíóº îïåðàòèâí³ñòü, äîñòóïí³ñòü òà ³íäèâ³äóàëüíèé ï³äõ³ä äî êîæíîãî ê볺íòà.
Ñüîãîäí³ ñâ³é þâ³ëåé ñâÿòêóº äèðåêòîðêà Òåðíîï³ëüñüêî¿ ñïåö³àë³çîâàíî¿ øêîëè ¹7 — Ãàëèíà Ìèêîëà¿âíà Êîñòþê.
Ïèòàííÿ íàëåæíîãî îôîðìëåííÿ òðóäîâèõ â³äíîñèí – îäèí ³ç ïð³îðèòåòíèõ íàïðÿì³â ðîáîòè Äåðæàâíî¿ ïîäàòêîâî¿ ñëóæáè, îðãàí³â ì³ñöåâîãî ñàìîâðÿäóâàííÿ òà Äåðæïðàö³. Òîæ ñüîãîäí³ â Ãîëîâíîìó óïðàâë³íí³ ÄÏÑ ó Òåðíîï³ëüñüê³é îáëàñò³ áóëî ïðîâåäåíî ñï³ëüíó ðîáî÷ó çóñòð³÷ çà ó÷àñò³ â. î. íà÷àëüíèêà Ãîëîâíîãî óïðàâë³ííÿ ÄÏÑ ó Òåðíîï³ëüñüê³é îáëàñò³ Îëüãè ˳ùèíñüêî¿, çàñòóïíèêà íà÷àëüíèêà ϳâäåííî-Çàõ³äíîãî ì³æðåã³îíàëüíîãî óïðàâë³ííÿ Äåðæàâíî¿ ñëóæáè ç ïèòàíü ïðàö³ ³êòîðà Àíäð³é÷óêà òà ôàõ³âö³â â³äîìñòâ.
²íòåðàêòèâíà çóñòð³÷ áóëà ïðîâåäåíà â ðàìêàõ ðàìêàõ ïî¿çäîê Öåíòðó ðåã³îíàìè Óêðà¿íè. Ó÷àñíèêè ìàëè çìîãó îçíàéîìèòèñÿ ç ðîáîòîþ Âåðõîâíî¿ Ðàäè, ¿¿ ôóíêö³ÿìè òà ñòðóêòóðîþ.