У Тернополі судили жінок, які позбавили життя своїх дітей

Багатодітна мати із смт. Великих Бірок Тернопільського району взимку 2010-го задушила своє піврічне дитя. Лягла спати поряд із дитиною, а вранці виявила, що синок посинів, не дихає. П’яне мамине тіло не відчуло, як смертельно навалилося на немовля… На ліжку у ногах у дочки й внука спала теж п’яна бабуся – і вона не здригнулася, коли душа внука покидала те страшне ложе…

Проти матері порушили кримінальну справу – за вбивство із необережності та злісне невиконання обов’язків із догляду за дітьми, що спричинило тяжкі наслідки їх здоров’ю та розвитку, матеріальним правам та інтересам. Жінка покірно прийняла увесь тягар звинувачення – визнала, що алкоголічка, і ця залежність її згубила, скалічила життя її шістьом дітям. На суді розповіла: того вечора вона святкувала свій день народження – випили з матір’ю пляшку горілки, заснули. Знала, що не можна п’яною лягати біля дитини, але покладалася на материнський інстинкт. Незчулася, як тілом придавила дитину.

Втім, про материнський інстинкт говорити не доводиться. Діти підсудної виховує держава – усі по сиротинцях, стосовно двох вона вже позбавлена материнських прав. Діти нездорові, недогляд позначився і на психічному розвитку. У хаті, у якій мешкала жінка з дітьми, не було газу, світла – відключили за несплату. Двоє дівчаток, які зараз у сиротинці, даючи показання на досудовому слідстві, жодного доброго слова не сказали про матір. Вона їх зреклася, у сиротинці не провідувала, і діти не хотіли б повертатися під домашній дах.

Двоє старших дітей жінка народила у шлюбі з першим чоловіком, який помер у 2009-му. Він мешкав в іншому селі, мав хату, земельну ділянку, пай. Діти були спадкоємцями першої черги, тобто могли успадкувати татове майно. Однак спадок їм не дістався, бо горе-матір не подбала заявити про права дітей. Відтак добилися права власності на спадкове майно у судовому порядку зовсім інші особи, і найстрашніше, що це судове рішення, яке позбавило сиріт даху над головою, вступило у законну силу. Видається, органи прокуратури мали б за обов’язок знайти правовий спосіб, аби повернути дітям майно. Також матір не оформила пенсії за втратою годувальника, позбавивши дітей суттєвої підтримки від держави.

Три роки позбавлення волі – такий вирок прозвучав для горе-матері.

Вчинок іншої жінки – тернополянки, годі збагнути. Двома подушками вона задушила свою новонароджену дочку. Дитя було очікуване, бажане. У сім’ї росла чотирирічна дівчинка, подружжя хотіло братика чи сестрички для старшої. Пологи далися нелегко – за допомогою кесаревого розтину. Породілля не могла подолати депресію, і домочадці ніколи не залишали її на самоті. Під час суду чоловік розповідав: дружина навіть зверталася по допомогу до психіатра, та їй порадила стаціонарне лікування. Але жінка не хотіла відривати від грудного годування дитину, тому залишалася вдома.

Одного ранку, коли чоловік пішов на роботу, а свекор ще не прийшов за старшою внучкою (щоранку відводив її у садочок), породілля двома подушками притиснула тільце немовляти. «Швидка» уже нічим не зарадила дитині. А мати пригнічено сиділа і нічого не пояснювала…

Згодом експерти дійдуть висновку: на час скоєння злочину жінка не страждала психічним захворюванням, не страждає і тепер. А тому могла та може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Проте в період скоєного вона перебувала у стані фізіологічного афекту, який істотно вплинув на її здатність розуміти значення своїх дій та керувати ними. Після скоєного підекспертна перенесла важкий депресивний розлад з психопатичними симптомами, з якого в теперішній час вийшла і примусових заходів медичного характеру не потребує.

Ця жінка, звинувачена в умисному вбивстві, рік пробула під вартою. Родина їй простила, і на суді чоловік просив не позбавляти її волі – старшій доньці потрібна мамина опіка. При судовому розгляді звинувачення перекваліфікували і визнали підсудну винною за статтею 117 Кримінального кодексу – в умисному вбивстві матір’ю своєї новонародженої дитини відразу після пологів. Покарання – рік позбавлення волі, та зважаючи на те, що засуджена пробула рік під вартою, після оголошення вироку її звільнили, – пише “Свобода”.