У курортному місті Гусятині є і кінотеатри і джерельна вода

На перший погляд, затишне і зелене провінційне містечко з красивим і дуже людним центром, прикрашеним фонтанами та клумбами. Як розповіли люди журналісту Міста, особливо тут гарно ввечері. Всі вулиці освітлюються — в центрі багато різноманітних гірлянд та вогнів. А нещодавно ліхтарі засяяли і на найвіддаленіших околицях Гусятина. Напевне, усі, хто приїздить вперше, очікує побачити тут багато гусей. Адже саме з цими свійськими птахами асоціюється назва містечка. Але це помилкове припущення. Насправді ця назва впродовж років зазнавала змін — Всятин, Усятин, Гусятин. Кажуть, що вона походить від імені князя Всята або ж тутешньої рослини гусятинки. Однак жителі Гусятина, напевне, більше схиляються до героїчного походження імені їх маленької батьківщини. У кабінеті селищного голови на стіні висить стенд, де можна прочитати легенду про героїчну перемогу князя Всяти над турками і татарами. Виявляється, в давнину через містечко проходив Кучманський шлях, проторений монголо-татарськими ордами. В той час намісником цих земель був хоробрий і дуже хитрий князь Всята. Він не міг стерпіти постійних знущань загарбників над його підлеглими і вирішив дати їм достойну відсіч. Його військо організувало засідку у Чорній яровій долині, що розташовувалася на околиці міста, і подолало ворога. З того часу татари обходили їх. На честь цієї перемоги поселення назвали Васятином. Перша історична згадка про нього датується 1431 роком. Насамперед прямую у селищну раду — хто, як не вони, розкажуть мені, чим живе Гусятин сьогодні. Селищний голова Михайло Савчук обіймає цю посаду вже три роки. За його словами, тут проживає 7080 жителів. У місті є загальноосвітня школа I-III ступенів, музична школа, Гусятинський коледж ТДТУ, бібліотека, Будинок культури, Центр дитячої і юнацької творчості. Місцеві жителі мають роботу. У населеному пункті працюють три меблеві фабрики, потужний механічний завод (одна зміна — близько 500 людей), три цехи із розливу мінеральної води, лісопильний цех, 120 торгових точок. А ще тут є аж два кінотеатри. Один вже існує давно. А нещодавно місцевий підприємець розпочав показ фільмів у 3D. На цьому всі гусятинські ноу-хау не закінчуються. Вода у містян є цілодобово та ще й джерельна. Її добувають з глибини 90 метрів. А сміття тут вивозять двічі на день. Чим не європейські стандарти? Однак зупинятися на досягнутому пан Михайло не збирається. Він планує перетворити Гусятин на місто-курорт. Поки що в Україні є лише десять таких міст. Проект для здійснення цього вже готовий. Незабаром його повинні затвердити в Києві. Всі вимоги для цього вже виконані. Згідно з цим планом територія міста збільшиться майже вдвоє. У результаті цей населений пункт об’єднає всі вісім джерел цілющої мінеральної води і зможе стати справжнім рекреаційним раєм для туристів. Наступним кроком реформ має стати об’єднання смт Гусятин та села Гусятин Хмельницької області. Оскільки ці населені пункти історично та соціально близькі. У такому випадку Збруч протікав би через саме місто. Гусятину є чим похвалитися туристам. Окрім корисної води, тут є багато історичних пам’яток. Старовинна синагога, споруджена у 1610 році, розташован­­­­а в міському парку і перебуває в занедбаному стані. Коштів на реставрацію синагоги у міському бюджеті немає. Тому будівля обросла бур’янами і поволі розвалюється. Костел ордену бернардинів з монастирськими келіями діючий. Цьогоріч урочисто святкували його 402-річчя. Хоча споруді теж не завадили б реставраційні роботи. Мабуть, у найкращому стані перебуває храм святого Онуфрія, спорудження якого датується другою половиною XVI століття. За переказами, саме тут хрестили українського героя Северина Наливайка. У центрі міста є пам’ятник славетному земляку. Виготовив його знаменитий скульптор Казимир Сікорський. У місті є краєзнавчий музей. В його фондах зберігаються понад 16 тисяч експонатів — унікальні колекції викопних решток кісток мамонта й динотерія, кам’яні та бронзові знаряддя праці, гончарні вироби, старовинна вишивка тощо. Особливо популярна експозиція городища — святилища Богит, яка стала візитівкою краю. Хоча на сьогодні не працюють два санаторії — «Збруч» та «Медобори», які залишилися ще з радянських часів, можна поселитися у зелених садибах або ж готелі. Ціни тут доволі помірні як для провінції. Отож перша мандрівка відбулася. Враження — позитивні. Тішить, що Гусятин прагне рости, розвиватися та має для цього величезний потенціал. Шкода, що скарби нашого минулого руйнуються на наших очах. Можливо, у цьому містечку знайдуться ті, які врятують ці унікальні споруди. Будемо сподіватися і запрошуємо вас відвідати це затишне містечко з героїчним минулим і цілющою водою, яке має всі шанси стати потужним рекреаційним центром України.

Пише poglyad.te.ua