Культові місця Тернополя у 70-ті роки

Щодня прогулюючись вуличками рідного міста ми не помічаємо, як воно щоразу змінюється, стає красивішим та комфортнішим. А давайте, хоч на хвилинку, зазирнемо у минуле та пригадаємо, яким Тернопіль був колись, у далекі 70-80-ті роки,  а дехто, можливо, й вперше побаче його таким незвіданим, але не менш красивим.

Рідне і таке красиве місто – Тернопіль, але в пам’яті багатьох він залишиться саме таким, як на цих світлинах. А ви пам’ятаєте ці легендарні місця? Можливо у кожного з вас є своя історія та спогода з тим чи іншим місцем.

Отже, не будемо гаяти час, а пригадаємо культові місця “забутого” Тернополя.

1. Популярне дитяче кафе “Сніжинка”, розташоване на вул. Сагайдачного, зараз там знаходиться  піцерія “Челентано”. У ті часи, це було культове місце,  кажуть, у ньому продавали дууууже смачне морозиво, діти його обожнювали. А ви його пам’ятаєте?

2, Ресторан на воді “Поплавок”( на місці “ближнього пляжу”).

У 50-х роках однією із перших споруд на Тернопільському ставі був маленький ресторанчик-кафе “Поплавок”, що розташовувався на береговій лінії біля самої води, а над водою від нього була велика дубова тераса. Сьогодні мало хто знає про це, нагадати про це місце  можуть лише залишки споруди з правого боку пляжу.

3.Літаки у парку “Топільче”– бомбардувальника, винищувача, а також гелікоптера пам’ятають тернопляни середнього віку. Одначе мало хто знає історію появи цих літаків.

Тернопільська авіація стояла неподалік Серету в гідропарку – зліва від центральної алеї, якщо йти від Надставної церкви на “Дружбу”. Загалом у парку було два літаки і вертоліт. МІГ-15 та ТУ -16.
Спершу в ТУ-16 можна було зайти, коли різні компанії почали залазити всередину  і те все “досліджувати”, нищити, все закрили.  Зрештою, на початку 90-х літаки були уже в такому поганому стані, що їх просто вирішили здати на металобрухт.

4, Козацький остріву парку “Топільче”, він і зараз є, але виглядає вже зовсім по іншому.

5, Обеліскна честь Перемоги радянського народу над німецько-фашистськими загарбниками (був розташований біля Надставної церкви). Зараз від нього й сліду немає.

6, Легендарний магазин “Бурячок”.Молодь уже не пам’ятає його, але попри те, що магазину уже давно немає, люди продовжують називати те місце “біля бурячка”. Давай зустрінемся “біля буряка” – не раз можна почути з вуст тернополян. Усе з часом міняється, але дещо вічне)))

7, Старше покоління також пам’ятає –танк.Військова техніка стояла на кільці, що на майдані Перемоги, що на Дружбі,  біля колишнього ТАНГУ (зараз ТНЕУ). І до сьогодні від місцевих можна почути вислів “на зупинці коло танку”.

8, А ось так виглядав теперішній Палац культури “Березіль”. Відкритий 6 листопада 1977 року під назвою «Октябрь», з нагоди чого в ньому була показана концертна програма. У лютому 1978 відбувся перший великий концерт митців Тернопільської області на власній новій сцені. В січні 1990 «Октябрь» перейменований на ПК «Березіль» ім. Леся Курбаса.

Олександр Микитів
Всі статті автора