Заражене африканською чумою м’ясо імовірно бродить Україною і може вже сьогодні бути у холодильниках громадян. Під час спалаху в Росії на українських кордонах знезаражували колеса всіх автомобілів, а у приїжджих вилучали навіть бутерброди .
Та вірус таки потрапив в Україну. Держава змушена була оголосити епізоотію. На Запоріжжі, в 10-кілометровій зоні навколо епіцентрів чуми стояли санітарні кордони примусово відбирали і вбивали усіх свиней. Наприкінці літа селян змушували продавати здорових свиней по 18 гривень за кілограм. Колишні господарі досі не можуть отямитися і кричать – їх пограбували.
Загалом з чумної зони примусово вивезли майже тисячу свиней. І з цього м’яса хочуть зробити тушонку.
Богдан Голуб, доцент Кафедри експертизи харчових продуктів, заспокоює: "Якщо дане м’ясо переробляється на консерви, воно проходить настільки сильну термічну обробку, що вірус там не залишається. І такі консерви є безпечними для споживання людини".
Харчі будуть безпечними, тільки якщо виробник не порушував технологію. Утім тепер у кожного – своя тушонка. В Україні діють близько 30 державних стандартів на виготовлення м’ясних консервів.
В Держстандарті розповідають – нові правила з’являються все частіше. А виробники можуть їх не дотримуватися, керуючись власними технічними умовами. Для м’яса, яке потрапить на завод з карантинної зони, потрібно лише одне – згода санітарного лікаря цього підприємства.
Журналісту сайту "Наші Гроші" вдалося з’ясувати і підтвердити, що спеціальним розпорядженням Кабінету Міністрів, тушонку з карантинної зони закладуть у державний резерв.
У документах йдеться про 159 тисяч банок тушонки, за яку держава заплатила два мільйони 400 тисяч гривень.
Михайло Косіченко, перший заступник голови Держрезерву, розповів: "Ця продукція закладається терміном на 4 роки, а потім проводиться її реалізація".
Тобто коли через 4 роки консерви з державних складів потраплять в торгівлю, українці ніколи не дізнаються, що їдять м’ясо тварин з карантинної зони.
Журналісти порахували - 2 тисячі свиней вагою по 100 кілограм кожна - це близько 200 тон. для виробництва тушонки для Держрезерву необхідно не більше 100 тон. Куди поділися інша половина насильно націоналізованого у селян м’яса? Не виключено, що українці його вже з’їли, навіть не знаючи про це.
Без належного санітарного контролю м’яса навіть однієї інфікованої тварини цілком достатньо, щоб перетворити всіх споживачів свинини чи ковбас з неї в анонімних кур’єрів африканської епідемії. Оборудка з карантинними тушами може коштувати країні не тільки страшних наслідків, але й втягнути в міжнародний скандал.
Інформує "ТСН"
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Безбар’єрність стає стійкою тоді, коли є люди, які щодня тримають її у фокусі уваги в громадах, міністерствах та інших установах. Саме про це йшлося під час першої зустрічі мережі амбасадорів безбар’єрності.
У сучасному мегаполісі, де кожна хвилина на рахунку, вантажне таксі київ стало незамінним рішенням для тих, кому потрібно швидко та зручно перевезти речі, меблі, будматеріали чи обладнання. Така послуга поєднує оперативність, доступність та індивідуальний підхід до кожного клієнта.
Сьогодні свій ювілей святкує директорка Тернопільської спеціалізованої школи №7 — Галина Миколаївна Костюк.
Питання належного оформлення трудових відносин – один із пріоритетних напрямів роботи Державної податкової служби, органів місцевого самоврядування та Держпраці. Тож сьогодні в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області було проведено спільну робочу зустріч за участі в. о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Ольги Ліщинської, заступника начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Віктора Андрійчука та фахівців відомств.
Інтерактивна зустріч була проведена в рамках рамках поїздок Центру регіонами України. Учасники мали змогу ознайомитися з роботою Верховної Ради, її функціями та структурою.