Почались вони не сьогодні, а ще десять років тому, коли головою Закарпатської облдержадміністрації був призначений Іван Різак. Розпочався шалений тиск на ректора Ужгородського університету Володимира Сливку.
Дуже хотілось політизувати вищий навчальний заклад, «підкласти» під конкретну партію, яка в той час вважала себе панівною в нашій області. Володимир Юлійович тримався. Він добре розумів, що політизація університету покладе край на авторитеті одного з провідних університетів України. Але після передчасної і загадкової смерті Сливки Ужгородський університет почав поступово політизовуватись. Ректорами ставали люди, які повинні були показати свою відданість тій чи іншій політичній силі: Василь Русин – СДПУ(о), Микола Вегеш – «Нашій Україні», а потім Єдиному Центру. Результат ректорства цих шанованих професорів добре відомий. Василь Іванович навіть рік не протримався на посаді. Виною була «Помаранчева революція». З Миколою Миколайовичем не продовжили контракт, не дивлячись на потужну підтримку Міністра МНС Віктора Балоги. Про Віталія Ніколайчука ще рано щось говорити. Тим більше, що він тільки в.о. ректора. А чи буде пан Ніколайчук повноправним ректором? Час покаже. Не хотілось би, щоб він повторив долю своїх двох останніх попередників. Є ще одна побічна сторона політизації УжНУ. Це об’єднання чотирьох закарпатських вишів навколо УжНУ, а точніше, приєднання трьох вишів до національного університету. Профільне Міністерство видало відповідну постанову і тут почалося: акції протестів, грізні заяви ректорів вищих навчальних закладів Закарпаття. Правда, найбільше старався Микола Вегеш. Микола Миколайович навіть запропонував Міністру освіти Дмитру Табачнику та його заступнику Євгену Сулимі подати у відставку. Чи було б настільки катастрофічним об’єднання вишів Закарпаття, як про це говорив екс-ректор Микола Вегеш та ті впливові люди, які його підтримують? Дозвольте коротко висловити свою думку по даній проблемі. Об’єднання під брендом УжНУ перетворилось би на банальна реорганізацію вишів: три ректори, а можливо й чотири, позбулись би своїх посад. Прийшлось би вибирати нового ректора «укрупненого» УжНУ. Мабуть, в цьому, мабуть, і «зарита собака». Ректор Мукачівського державного університету Юрій Мигалина уже «далекого» після пенсійного віку, його шанси стати ректором об’єднаного вишу – нульові. У ректора УжНУ Микола Вегеш серйозний конфлікт з Міністром освіти Дмитром Табачником. Це теж мало сприяло тому, щоб він знову став ректором вже реорганізованого університету. Тут би втриматися на посаді в «старому» УжНУ. На жаль, і це не вдалося. Здавалось, що найбільше шансів мав ректор Закарпатського державного університету Федір Ващук, який має добрі стосунки з Іваном Різаком, Віктором Медведчуком і теперішнім Міністром освіти Дмитром Табачником, а дуже погані відносини з Балогами. Ващук, на скільки мені відомо, член ПР. Як ми бачимо – «ректорський» конфлікт був не примирений. В орбіту цього конфлікту втягувалось все більше людей, з різних причин і мотивацій. В кінці кінців об’єднання вишів профільним Міністерством було відкладено. А чи на довго?... Щоб змінилося для професорського-викладацького складу «об’єднаного» УжНУ? Та, мабуть, нічого. В УжНУ збільшилось би кількість кафедр, лабораторій за рахунок приєднаних вишів, підвищилась би якість навчання¸наприклад, в мукачівській філії. Викладачам УжНУ уже не треба б було за сумісництвом викладати в ЗакДУ. Вони б працювали у власному університеті. Студенти, які поступали в МукДУ та ЗакДУ уже отримували б дипломи престижного УжНУ. Позитивів від об’єднання можна б було назвати багато. Та краще про них можуть розказати працівники і студенти закарпатських вищих навчальних закладів. Все не так і погано, якщо не розігрувати «політичні ігрища» навколо УжНУ.
Степан Сікора mukachevo.net
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Безбар’єрність стає стійкою тоді, коли є люди, які щодня тримають її у фокусі уваги в громадах, міністерствах та інших установах. Саме про це йшлося під час першої зустрічі мережі амбасадорів безбар’єрності.
У сучасному мегаполісі, де кожна хвилина на рахунку, вантажне таксі київ стало незамінним рішенням для тих, кому потрібно швидко та зручно перевезти речі, меблі, будматеріали чи обладнання. Така послуга поєднує оперативність, доступність та індивідуальний підхід до кожного клієнта.
Сьогодні свій ювілей святкує директорка Тернопільської спеціалізованої школи №7 — Галина Миколаївна Костюк.
Питання належного оформлення трудових відносин – один із пріоритетних напрямів роботи Державної податкової служби, органів місцевого самоврядування та Держпраці. Тож сьогодні в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області було проведено спільну робочу зустріч за участі в. о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Ольги Ліщинської, заступника начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Віктора Андрійчука та фахівців відомств.
Інтерактивна зустріч була проведена в рамках рамках поїздок Центру регіонами України. Учасники мали змогу ознайомитися з роботою Верховної Ради, її функціями та структурою.