Популярне

Вінничани подорожують до Львова

З настанням літа хочеться використовувати вихідні, як-то кажуть на повну, адже осінь та зима тривають «нескінченно» довго, а літо проходить як один день. Вінничани звикли чекати відпусток, а вихідні проводити на кухні, на дачі, або неподалік в лісочку чи на березі річки. Але своє дозвілля можна і урізноманітнити. Наприклад запланувати на уїк-енд подорож до Львова.

Львів вміє розважати та дивувати туристів. Чисельні кав’ярні на вулицях міста поділені за тематиками. Вінничани вирішли перевірити що ж воно таке «жидівська кнайпа», про яку розповіли місцеві жителі? Зайшовши до ресторанчика, офіціати вітаються з відвідувачами єврейським «шолом» та привітно проводять до закладу, запалюють замість звичайної лампочки еврейський семисвічник та видають «книжку», яка в закладах харчування мала б називатись «меню». Але, жидівська кнайпа - це не зовсім традиційний заклад харчування. Відкривши їх «меню», ми не побачили ані цін, ані інгрідієнтів страв де зазначено масу страви. Там лише заголовки – «Перші страви», «Намазки на мацу», «Другі страви» та «Салатики». Скільки вони коштують і які порції – залишається загадкою до кінця обіду. А вже коли відвідувачі поїли, попили, тоді офіціат і приносить рахунок. Наш рахунок - це була пуста стрічка касового апарату, де внизу від руки написана «захмарна» сума, та умови за якими можна торгуватись. Віниччанам тьотя Соня, щоб зменшити суму чеку, загадала станцювати компанією єврейський танок та який-небудь подарунок. Ми, звичайно, трохи помялись, але що ж: знали куди йдемо. Так що, станцювали «Хава нагіла» та подарували три цукерки «Рошен», які валялись у сумочці. Ще трохи порозмовляли з офіціантами та сплатили по чеку вже за звичайними «вінницькими цінами».Вінничани подорожують до Львова та не минають жидівську кнайпу. Ну а після ситого «жидівського обіду», там же у центрі Львова варто піднятись на місцеву Ратушу, це як наш міськвиконком, але із входом для туристів. Ратуша - це вежа в центрі міста з величезним міським годинником. Піднявшись на гору, з оглядового майданчика відкривається весь краєвид міста. Згори видно львівські дворики з білизною, що сушиться на мотузках, куполи храмів, та все місто з його чудовою архітектурою та різнобарвними дахами. Центр Львова схожий на Будепешт, Краків, Вдень, але він особливий, і звичайно, що дуже приємно, ніби й попадаєш до Європи, але всі розмовляють рідною мовою. У Львові розміщується багато храмів, більшість з яких католицькі, найдавнішим собором у старому місті є вірменська церква, яка побудована ще у 1313 році. Всередині збереглись древні фрески та ікони. Двері у храми внеділю відкрито з ранку до пізнього вечора, так що заходити можна навіть з цікавості.Загалом одного дня вихідних для Львова замало, але літо ще попереду. Варто відвідати музей зброї «Арсенал», музей народної архітектури, і просто «побродити» старим містом. Гаращук Анна

ВИННИЦА.info

Винница.info: Вінничани подорожують до Львова та не минають жидівську кнайпу

Винница.info: Вінничани подорожують до Львова та не минають жидівську кнайпу

Вінниця

Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.


Коментарі

Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.


Вибір редакції

Бер
27
У чому різниця між просеко та шампанським

Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.

Бер
18
Наукова установа в Тернополі проводить збір книг для Херсону

З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.

Лют
19
Які перспективи освіти в Україні в майбутньому?

Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.

Реклама

НОВІ КОМЕНТАРІ


parkovka.ua

Зроблено web-студією