Бурхливі пристрасті з приводу розширення меж Вінниці

Чесно кажучи, особливий інтерес до плануються в генплані розширенню Вінниці у автора зародився після бурхливої ​​реакції його знайомих землевпорядників на наступну цитату зі статті в одній з міських газет: "Вінниця пропонує пайовикам (власникам с / г паїв) індивідуальні договори з гарантіями кожному, що паї залишаються у власності селян. Ці землі можна буде і далі обробляти самому або здавати в оренду, поки вони не стануть затребувані ". Не потрібно бути юристом, щоб зрозуміти - це однозначна лажа. Сподіваємося, що вона виходить від недостатньо грамотних журналістів (хто не без гріха, може кинути в учасника камінь). Адже якщо це така нерозумно-підла хитрість міських чиновників, то справи з розширенням міста зовсім погані; зараз пояснюю, чому.
Уявіть собі, що ви законний власник приватизованої квартири. А до вас приходить дядько з міськвиконкому і каже: "Давай укладемо договір, що це твоя квартира, до тих пір, поки вона не стане затребуваною для суспільних потреб". Всякий розсудлива господар пошле дядька подалі, адже це і так його квартира. Точно так само зробить і власник винесеного в натуру сільськогосподарського паю, в нашому випадку житель кожного з оточуючих Вінницю сіл. Адже в Україні і так теоретично працює закон про викуп приватних земель для суспільних потреб. Інша справа, що власники ділянок і паїв хочуть отримати за них адекватні (за ринковою вартістю) гроші, а місцева влада або держава часто не розташовує такими засобами, через що фактично у нас нічого і не купується для цих самих суспільних потреб.
Якщо ноги вище зазначеної лажі ростуть звідси, то це означає, що місту немає сенсу розширюватися без допоміжної дубини щодо здешевлення с / г паїв у разі їх викупу. Та й "дубина" ця, якщо вона, звичайно, існує, ненадійна: по-перше, селяни навряд чи підпишуть ці договори, по-друге - для суду закон все одно важливіше. Але головне не в цьому, а в тому, що, судячи з усього, красиве на мапі розширення Вінниці до об’їзної дороги не дає місту перспективних територій, реально придатних під нові забудови або промислові об’єкти. Адже на сьогодні це або приватна власність в тому чи іншому вигляді, або прибережні захисні смуги і лісові масиви (чого коштуватиме вирубка останніх, влада вже переконалися на прикладі нині відкладеного в сторону проекту будівництва університетської клініки в Лісопарку).
Фактично підтвердив ці припущення "Реал" і заступник мера Сергій Матусяк. З його слів, місто має будівельний резерв років на 10 вперед на територіях мікрорайону "Східний" і вздовж вулиці Тарногродського (наприклад, 50 га колишнього ГПЗ). Тоді як розширення Вінниці у межах об’їзної цікавить місто, перш за все, заради самої траси і теоретичної можливості прокладки інженерних комунікацій, а вільних земель, придатних під забудову, там немає.
Тим часом, наш кореспондент став свідком переговорної зустрічі Сергія Володимировича з депутатами сільради Агрономічне, що пройшла наприкінці квітня. Місто планує "випросити" у даної громади 140 з її нинішніх 2100 га і забрати тисячу жителів з неповних чотирьох, включно з живуть в легендарному "Царському селі". Там немає с / г паїв, зате є приватні будинки, дачі, ставок і кілька невеликих підприємств, що орендують земельні ділянки. Найкращі колючі й доречні шпильки на адресу "узурпаторською метрополії" (афоризм автора) відпускав голова земельної комісії сільради Микола Яворський. Ось що він розповів "Реал" ще перед дебатами:
"Коли наша сільрада втратить тисячу чоловік, він стане отримувати менше дотацій з районного бюджету на соціалку. Та й самій цій тисячі вигідніше бути в селі, тому що у нас дешевше комунальні тарифи, дешевше вартість землі, а значить і податок на неї. До того ж податок на землю зараз платиться жителями в сільраду, а після розширення кордонів Вінниці він, природно, піде у місто. (На цей рахунок переживати не варто - читайте інтерв’ю з Коровієм, - ред.). А на дотаційному сільраді залишиться, як і колись, вся соціалка. Наприклад, коли раніше наш сільрада передала Аграрний університет місту, у Вінницю від нас пішло півтора мільйона гривень податків на рік; а ми досі "тягнемо" його ЖКГ-комунікації. Тут, звичайно, такого збитку не буде, але для сільради це істотні гроші. Плюс, коли буде збиратися податок на нерухомість, податки з "Царського села" підуть у місто, а не в село.
Загалом, раніше наша сільрада на сесії ухвалив попереднє рішення не давати добро на розширення міста. Тим більше що спочатку з нами взагалі нічого узгоджувати не хотіли. А наша сільрада якраз виділив 300 тисяч на встановлення кордонів Агрономічне; зараз проект на стадії завершення. А нам з міста кажуть: "А чому ви з нами не погодили?" Нормально?! Ми свої території визначаємо, а не міські - чому ми повинні з вами щось узгоджувати? Може, це ви з нами повинні узгодити своє розширення за наш рахунок? ..
Чим ще всім жителям сіл не вигідно ухвалення містом такого генплану? Тим, що ми зможемо змінювати цільове призначення своїх земельних ділянок тільки так, як вони запланували у своєму генеральному плані. Наприклад, на землях Вінницьких Хуторів вони планують побудувати міське кладовище. Але тоді нехай і викуповують у власників їхні паї за ринковою ціною ... "
Сільський голова Володимир Постовий повідомив, що з одного боку його виборців влаштовує життя в селі, де дешевше тарифи на електрику і газ. У той же час люди не проти платити дорожче, якщо взамін отримають дороги, освітлення, транспортне сполучення, нормальний водопровід і т.д. "Подивіться на карту, ми втрачаємо від розширення міста менше, ніж будь-який інший з сільрад, оточуючих Вінницю, в тому числі на рік 196 тисяч гривень з орендної плати підприємств та земельного податку до 50 тисяч, - каже Володимир Петрович. - Для нас це суттєва сума; причому це без потенційного податку на нерухомість. Але місто обіцяє нам все компенсувати. Тим більше що у випадку розширення вони хочуть зробити окружну дорогу через Бохоники і Тютьки - це для всіх добре буде ... Хочемо зараз послухати Володимира Матусяк ".Для початку зазначимо, що заступник мера чітко заявив: "Без погодження з причетними сільрадами розширення меж міста неможливо. Ваш гіпотетичний відмова - це теж рішення, з яким ми будемо неминуче рахуватися і думати, як нам жити далі ". У той же час Сергій Володимирович підтвердив і без того очевидний примат права власності на землю у разі розширення: "Ділянки під забудову, індивідуальне господарство, дачі та с / г паї при розширенні меж міста хіба що поміняють юридичні адреси. Умови оренди, за умови дотримання договорів оренди, також не переглядаються ".
У той же час Матусяк, мабуть з благими намірами, зронив вище розкритикований "Реал" теза: "Якщо у власників паїв або земельних ділянок буде необхідність, щоб конкретно їм видали якісь гарантії, ми готові відпрацювати і дане питання". Повторюємо, в будь-якому випадку кращою гарантії, ніж документ на право власності не існує, і ніякої додатковий договір тут не потрібен. Тим більше що сам заступник мера поставив під сумнів реальність вилучення (точніше викупу) землі для суспільних потреб: "Теоретично це можливо. Але, по-перше, на нашу генпланом на цих територіях не заплановані відповідні для цього об’єкти життєзабезпечення. По-друге, - це складна і тривала процедура; в Києві, наприклад, вже 5 років йдуть суди, і навряд чи Київська міськрада це справа виграє. На сьогодні це більше теоретичне питання, ніж практичний ".
Цільове призначення ділянки або паю може бути змінено виключно за бажанням його власника. Правда, нове цільове призначення можна буде вибирати виключно з погодженням генерального плану. Тобто, якщо на вашому паї буде запроектовано кладовищі, у вас залишиться тільки два варіанти: або нескінченно довго використовувати свою землю для ведення сільського господарства (на зло місту), або продати його Вінниці під кладовище. Погодьтеся, це дійсно є істотним обмеженням інтересів власників ділянок. Адже вони будуть хотіти продати цю землю подорожче, а місто купити дешевше. Неминуча війна змором: Вінниця буде залишатися без нового кладовища, тоді як вартість ділянок впаде нижче плінтуса L.



повідомляє real-vin.com/